Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002155, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-06-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Staphylococcus pseudintermedius та Staphylococcus aureus: поширеність у тварин, мікробіологічна і молекулярно-генетична характеристика та антибіотикорезистентність Здобувач Шевченко Максим Віталійович, Керівник Царенко Тарас Михайлович Опонент Ушкалов Валерій Олександрович Опонент Зажарський Володимир Володимирович Рецензент Гриневич Наталія Євгеніївна Рецензент Шаганенко Раїса Володимирівна Опис Дисертаційна робота Шевченка М.В. присвячена вивченню поширеності та характеристиці мікроорганізмів Staphylococcus pseudintermedius та Staphylococcus aureus серед собак, котів та корів в Україні. Дослідження охоплювало визначення стійкості цих бактерій до антибіотиків, здатності до утворення біоплівок, а також визначено наявність генів, пов'язаних з факторами патогенності зокрема, продукцію токсинів та адгезією. Результати показали, що Staph. pseudintermedius активно колонізує носові порожнини (24,1%) та вушні канали (7,6%) клінічно здорових собак. Цей вид був домінуючим збудником дерматологічних та ранових інфекцій, його виявляли у 23,4% хворих собак та 12,5% котів. Серед усіх виявлених стафілококів від собак Staph. pseudintermedius становив переважну більшість – 58%, тоді як у котів його частка сягала 30,8%. Staph. aureus зустрічався значно рідше – лише у 5,2% собак та 6,3% котів. У великої рогатої худоби Staph. aureus був одним з основних збудників внутрішньомамарних інфекцій, його виявили у 33,3% випадків маститу. При цьому саме Staph. aureus частіше, ніж інші види стафілококів (16,6%), спричиняв клінічну форму захворювання. Для повної характеристики польових ізолятів було досліджено їхні морфологічні та культуральні властивості. Видову ідентифікацію та диференціацію Staph. pseudintermedius і Staph. aureus проводили з використанням комплексу мікробіологічних тестів, ПЛР з видоспецифічними та родоспецифічними праймерами, секвенування фрагменту гена термонуклеази та високороздільної MALDI-TOF масс-спектрометрії. Важливим аспектом дослідження було вивчення антибіотикорезистентності виділених ізолятів. Мета-аналіз літературних даних щодо стійкості Staph. pseudintermedius та Staph. aureus від собак і котів в країнах Європи у 2016-2020 роках виявив значну гетерогенність результатів між різними дослідницькими групами. Загалом спостерігався високий рівень резистентності ізолятів Staph. pseudintermedius до еритроміцину (52,9%), тетрацикліну (43,8%) та пеніциліну (34,8%). Staph. aureus найчастіше проявляв стійкість до пеніциліну (66,9%) та тетрацикліну (55%). Серед польових ізолятів Staph. pseudintermedius, виділених від собак і котів з інфекціями в Україні, найбільшу стійкість виявлено до триметоприму з сульфаметоксазолом (36,8%), пеніциліну (18,2%) та еритроміцину (18,2%). Ізоляти Staph. aureus від хворих тварин найчастіше були резистентними до пеніциліну (50%). Особливу увагу привертає виявлення метицилінрезистентних штамів – одного ізоляту Staphylococcus pseudintermedius від клінічно здорового собаки та 23,3% метицилінрезистентних Staphylococcus aureus серед ізолятів, отриманих від корів, хворих на мастит. Паралельно з фенотиповим визначенням стійкості до метициліну було проведено скринінг на молекулярному рівні для виявлення генів mecA, наявність яких детермінує резистентність цих штамів до метициліну. Більшість ізолятів Staph. pseudintermedius (77,3%) та Staph. aureus (83,4%) проявляли різну здатність до утворення біоплівок на абіотичних поверхнях. За допомогою ПЛР у цих бактерій було виявлено гени icaA та icaD, які відіграють ключову роль у процесі міжклітинної адгезії та формування біоплівок. Додатково було визначено наявність генів, що кодують токсини та фактори колонізації. Усі проаналізовані штами Staph. pseudintermedius містили ген siet, відповідальний за продукцію потужного ексфоліативного токсину. Крім того, у 90% ізолятів було виявлено ген lukS, а у 100% – lukF, які кодують два компоненти високоактивного стафілококового лейкотоксину. Ці дані свідчать про високий патогенний потенціал Staph. pseudintermedius як збудника інфекцій у тварин. Для остаточної верифікації видової належності ізолятів до Staphylococcus pseudintermedius було проведено секвенування ПЛР-ампліфікованого фрагменту гена nuc, що кодує термостабільну нуклеазу. Порівняння отриманих нуклеотидних послідовностей з еталонними геномними послідовностями, наявними в базі даних GenBank, показало їхню високу ідентичність – 99,3% та 99,2% відповідно – до послідовностей виду Staph. pseudintermedius. Водночас філогенетичний аналіз продемонстрував відмінність отриманих послідовностей від близькоспоріднених видів групи SIG, таких як Staph. delphini та Staph. intermedius. Отримані нуклеотидні послідовності зареєстровані в міжнародній базі даних під номерами OR555770 і OR555771. Результати дисертаційного дослідження мають вагоме значення для оцінки сучасного стану поширення Staphylococcus pseudintermedius та Staphylococcus aureus серед різних видів тварин в Україні, їхніх антибіотикорезистентних профілів та потенційної небезпеки, що становлять резистентні та патогенні штами цих бактерій. Запропоновані діагностичні підходи можуть бути із впроваджені та використовуватись в роботі ветеринарних і медичних діагностичних лабораторій. Дата реєстрації 2024-06-10 Додано в НРАТ 2024-06-10 Закрити