Реєстраційний номер
0824U002156, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-07-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості клінічного перебігу, лікування та профілактики хронічного катарального гінгівіту на тлі рекурентного тонзиліту
Здобувач
Бежук Юлія Андріївна,
Керівник Мартовлос Олеся Іванівна
Опонент Лучинський Михайло Антонович
Опонент Петрушанко Тетяна Олексiївна
Рецензент Слаба Оксана Михайлівна
Рецензент Пупін Тарас Ілліч
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Опис
Запальні захворювання тканин пародонта визнані домінуючими у загальній структурі патологічних процесів порожнини рота. Згідно даних ВООЗ високий рівень гінгівіту і пародонтиту простежується однаковою мірою як в дорослих пацієнтів (у віці 35-44 роки – 65-98,5%), так у підлітків та осіб молодого віку (15-19 років – 55-89%). Взаємозв’язок патологічних процесів, що відбуваються у тканинах пародонтального комплексу і глотки, має велике значення з огляду на схожість їх етіологічних та патогенетичних ланок. Зазначені патологічні процеси можуть бути причиною порушення рівноваги між умовно-патогенною мікрофлорою і місцевими та загальними чинниками імунного захисту та зумовлювати розвиток інфекційних та запальних захворювань. Рекурентний тонзиліт поширений в усіх вікових групах і посідає одне з перших місць у структурі ЛОР-патології (від 23,7-35% до 54-79% випадків).Незважаючи на те, що у рамках сучасного фармацевтичного ринку представлена велика кількість препаратів для місцевого лікування запальних захворювань тканин пародонта і патології ротоглотки, не втрачає актуальності розробка патогенетично обґрунтованих лікувально-профілактичних схем із залучанням препаратів, які б вплинули на зменшення рецидивів (профілактика загострень) та володіли здатністю забезпечення стійкої ремісії патологічного процесу в тканинах пародонта.
Метою нашого дослідження було підвищення ефективності комплексного лікування та профілактики захворювань пародонта при рекурентному тонзиліті з позицій імунологічних аспектів, шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу хронічного катарального гінгівіту на тлі рекурентного тонзиліту у пацієнтів основної та порівняльної груп, а також визначення імунологічних показників, особливостей мікробіоценозу ротоглотки та ясенної боріздки. Також важливим етапом даної дисертаційної роботи було розпрацювання та проведення доклінічних мікробіологічних досліджень та досліджень на клітинних культурах in vitro патогенетично спрямованої екстемпоральної пародонтальної гелевої композиції на основі гіалуронату натрію та декаметоксину (ГКГНД). За допомогою клінічних та лабораторних методів у пацієнтів основної групи з хронічним катаральним гінгівітом на тлі рекурентного тонзиліту, було доведено ефективність лікувально-профілактичного комплексу з включеною у нього ГКГНД. За схемою лікування 77 пацієнтів з ХКГ на тлі рекурентного тонзиліту були розподілені на дві групи (основну та групу порівняння). У пацієнтів основної групи (39 пацієнтів з ХКГ на тлі рекурентного тонзиліту) проводилося лікування згідно розробленого нами лікувально-профілактичного комплексу, що включав розроблену гелеву композицію ГКГНД та додаткове призначенням таблетованого засобу для розсмоктування «Гексаліз» та вітамінного комплексу «Супрадин Імуно Форте». У групі порівняння (38 пацієнтів з ХКГ на тлі рекурентного тонзиліту) лікування проведено згідно загальноприйнятих протоколів надання медичної допомоги МОЗ України за спеціальністю «Терапевтична стоматологія» та додатковим призначенням препарату «Аскорутин».Відзначали суттєве зменшення рівня імуноглобуліну класу sIgA у РГС пацієнтів основної групи, показник, якого був у межах 4,33±0,21 г/л до лікування та 1,58±0,10 г/л у віддалені терміни, відповідно p<0,01 проти 4,32±0,21 г/л та 3,26±0,17 г/л у групі порівняння, p<0,01. Вміст імуноглобулінів класів М, G, А та Е у сироватці крові, включаючи реагіновий вид достовірно зменшився у обох групах, проте у основній групі значення були нижчими, ніж у групі порівняння, що вказувало на зниження сенсибілізації даної категорії пацієнтів. Зниження концентрації прозапального інтерлейкіну-1β в різні терміни лікування в пацієнтів основної групи (26,13±3,56) відразу після лікування, 27,29±3,58 пг/мл – 1 міс. після лікування, 30,32±4,06 пг/мл – 6 міс. після лікування, p<0,01.) і регуляторного противірусного γ-інтерферону (24,23±3,15 пг/мл відразу після лікування, 23,28±3,12 пг/мл - 1 міс. після лікування,27,03±3,22 пг/мл – 6 міс. після лікування,p<0,01.), свідчило про зниження мікробно-вірусного навантаження на слизову оболонку тканин ясен.При дії основних складників розпрацьованої гелевої композиції (ГКГНД) на in vitro клітини піднебінних мигдаликів, знижувався вміст прозапальних чинників: інтерлейкіну-1β та імунних комплексів. Разом з тим, гелева композиція стимулювала продукування клітинами мигдаликів протимікробного чинника – антистрептолізіну-О, стимулюючи таким чином продукцію антитіл проти антигенів гемолітичного стрептококу. Клінічна апробація отриманих результатів щодо особливостей клінічного перебігу, мікробіоценозу ротоглотки і ясенної боріздки, а також імунологічних показників місцевого та загального імунітету у пацієнтів з ХКГ на тлі рекурентного тонзиліту, стала основою для встановлення тісного взаємозв’язку між тканинами пародонтального комплексу та ротоглотки. Клінічна ефективність розпрацьованих нами лікувально-профілактичних заходів із застосуванням ГКГНД повною мірою забезпечує ремісію патологічного процесу в тканинах пародонта та ротоглотки.
Дата реєстрації
2024-06-10
Додано/оновлено в НРАТ
2024-06-10 / 2026-07-21
