Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002161, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-06-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Журнал «УНІВЕРСУМ» у контексті українського державотворення: концептуальні засади, дискурси, прогностика (1993–2023 рр.). Здобувач Романчук Вікторія Олегівна, Керівник Кость Степан Андрійович Опонент Поплавська Наталія Миколаївна Опонент Гандзюк Віталій Олександрович Опонент Тимошик Микола Степанович Рецензент Рудик Мирослава Степанівна Опис У дисертаційному дослідженні з’ясовано місце «Універсуму» в інформаційному просторі та медіасфері України. Упродовж тридцятирічного існування журнал утвердився як серйозне й відповідальне аналітичне видання, як платформа для глибоких і безкомпромісних дискусій з приводу актуальних і гострих проблем України після відновлення державності. У праці встановлено, що дослідженню діяльності видань журнального типу науковці належної уваги не приділяють, хоча є окремі дослідження, які враховано. Йдеться про дослідження сучасних медіа і періодичні видання минулого. Наголошено, що «Універсум» – єдине друковане видання журнального типу, яке втрималося в інформаційному просторі України упродовж трьох десятиліть, попри складні економічні й політичні умови. У цьому теж полягає феномен видання. У дослідженні використано доволі широкий діапазон загальнонаукових методів і підходів, що дало змогу сформувати адекватну методологічну основу дисертації. Йдеться про те, що журналістика була, є й залишиться важливим соціальним інститутом і професією в добу сучасних інформаційних технологій, що лише аналітика врятує традиційну журналістику від занепаду й деградації, що незалежна журналістика – це ознака й елемент демократичного громадянського суспільства, що державницька позиція – неодмінна засада функціонування будь-якого видання. Державницька позиція, національна ідея визначають творче обличчя журналу «Універсум». Журнал «Універсум» використовував різні жанри, продуману систему рубрик, порушував теми, що стосувалися найважливіших сфер життєдіяльності держави – політики, військової та безпекової тематики, економіки, історії та історичної пам’яті, культури. Це забезпечувало повноту національного буття й адекватне відображення проблем та проблемних ситуацій у найважливіших сферах нашого життя. З’ясовано, що журнал «Універсум» ефективно реалізував актуальне завдання журналістики – аналізувати, прогнозувати, конструктивно розв’язувати складні новітні проблеми суспільного розвитку, виховувати в аудиторії вміння самостійно мислити, екстраполювати досвід минулого на сучасне та майбутнє життя. Діяльність «Універсуму» підтверджує думку науковців: єдине, що може врятувати людину, – це поява аналітично-інформаційних систем, що їх створюватимуть спеціалісти з масово-інформаційної діяльності (журналісти) на засадах чіткої спеціалізації. Закономірним висновком про ефективність функціонування журналу є його тридцятирічна діяльність і те, що аналітика – це спосіб подолання інформаційного хаосу, як і конструктивного розв’язання проблем. У праці доведено, що аналітичність, системність, проблемність, прогностичність, публіцистичність – це головні риси й ознаки стилю функціонування «Універсуму», який зумовлює й диктує нинішній період української історії. Досвід журналу переконує, що ідеальна формула журналістики – це аналітичний текст, в якому аргументованість поєднується зі світоглядом автора, висновки збігаються з історичними імперативами події та її цінностями, вміння логічно мислити поєднується з психологічними аргументами, а все це трансформується в публіцистичний виклад матеріалу, в якому автори (журналісти, публіцисти, вчені, фахівці) використовують різні методи пізнання дійсності й форми відображення. Автори журналу «Універсум» упродовж усього періоду його функціонування висловлювали думку з приводу актуальних проблем з державницьких позицій і системно захищали національні смисли й цінності. У дослідженні показано, що «Універсум» від часу заснування позиціонував себе не лише як журнал політології, економіки, науки й культури, а й футурології. Це можна пояснити зростанням попиту на знання про майбутнє у суспільстві. Проте передбачення майбутнього (йдеться про певну історичну перспективу) поєднується з прогностичністю, яка стосується вже актуальних проблем і сучасних процесів. З’ясовано, що авторитетні автори журналу аналізували ті чи інші проблеми і не лише вказували на причини, можливі способи й шляхи їхнього розв’язання, а й прогнозували появу небезпечних ризиків, напрями негативного розвитку проблемних ситуацій. Це доволі помітно в публікаціях на військову, економічну, політичну тематику. З’ясовано і те, що футурологічні передбачення реалізувалися на сторінках журналу не лише у сфері науки, а й на політичному та публіцистичному майданчиках. У дисертаційному дослідженні з’ясовано, що контент «Універсуму» – це теми і проблеми у сфері військовій, політичній, економічній, культурній, а також пов’язаній із історичною свідомістю й пам’яттю. Національна єдність держави – одна з ключових тем видання. У праці з’ясовано, що реалізація кожного із перелічених проблемо-тематичних напрямів спирається на чітко окреслену концептуальну основу, осередком якої були ідея державності, національні смисли й цінності, європейська орієнтація, як і загальнолюдські цінності, продумана система рубрик. Дата реєстрації 2024-06-10 Додано в НРАТ 2024-06-10 Закрити