Реєстраційний номер
0824U002167, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
20-06-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Образ ромів в європейському живописі
Здобувач
Шишлюк Євгеній Геннадійович,
Керівник Долеско Світлана Валеріївна
Опонент Роготченко Олексій Олексійович
Опонент Оборська Світлана Валентинівна
Рецензент Афоніна Олена Сталівна
Рецензент Бойко Вячеслав Іванович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Опис
У дисертації представлено результати дослідження ромської теми у творах європейського живопису різних історичних періодів, починаючи з XV ст. З’ясовано, що вони є реакцією на появу й розповсюдження ромського етносу на теренах Європи, уособлюють ставлення населення різних країн до ромської культури, ромського кочового способу життя, який кардинально відрізнявся від осілого європейського. Художні твори, в яких наявні ромські образи увібрали у себе мистецькі тенденції епох, до яких хронологічно належать.
Засобом аналізу історіографічної бази доведено, що проблематика ідентифікації й аналізу ромських образів у живописі є недостатньо вивченою, хоч опосередковано знайшла відображення у працях діячів мистецтвознавчої, культурологічної, історичної, філософської, соціологічної, етнографічної, антропологічної та інших наукових галузей.
Систематизовано джерельну базу дисертації: теоретичні наукові матеріали; твори живопису, археологічні знахідки та поліграфічну продукцію; інтернет-ресурси. Проаналізовано понятійно-категоріальний апарат дослідження, де як ключові виокремлені ті, що стосуються назв ромського етносу, способу життя й традиційних занять.
Виокремлено етнографічні й художньо-стилістичні особливості зображення ромів у європейському живописі. Твори живопису XV–XVIII ст. досліджено щодо наявності маркерів ідентичності ромів – таких як антропологічний тип, традиційний жіночий і чоловічий костюм, предмети побуту, рід занять, пози, тип темпераменту тощо. Встановлено, що завдяки введенню у композицію таких елементів ромські сюжети та окремі ромські образи ідентифікуються широкими колами глядачів. Доведено, що першим напрямком пріоритетних сюжетів творів XV–XVIII ст. був міфологічно-біблійний. Другий напрям – побутові сюжети, в яких зображено традиційні заняття.
Обґрунтовано, що ромський образ у художньому мистецтві Європи ХІХ – початку XXI ст. представлений доволі масштабно. Встановлено, що основними були ті ж побутові теми, але вже значно більш романтизовані, у порівнянні з попередніми періодами. Виявлено, що у цей період інтерес для художників становила також реміснича, музична, театральна та циркова культура ромського етносу. Доведено, що ромські кочові спільноти в означений період були об’єктом уваги художників, які у творах переважно реалістичного портретного й побутового жанру проявляли співчуття до їхнього життя.
Виокремлено факт загальнопоширеного в Європі стереотипізованого образу ромів. Доведено, що внаслідок цього, разом із приверненням уваги європейської спільноти до цього етносу, формувались шаблонні образи кочових ромів. На прикладі аналізу поліграфічної продукції (плакатів, листівок тощо) привернуто увагу до антиромських настроїв, пропаганди й расизму на початку XX ст.
Проаналізовано явище трансформації та актуалізації образу ромів у період із другої половини ХІХ до початку XXI ст. Встановлено факт еволюції ромських образів від підкреслено романтичних до тих, які привертають увагу до соціокультурних проблем.
Досліджено трансформаційні процеси ромського мистецтва та потенціал його актуалізації у загальносвітовому культурному просторі другої половини ХІХ – початку XXI ст. та формування більш толерантного ставлення до ромів, на прикладі творчих досягнень митців ромського походження.
Виокремлено аспект появи ромського сучасного образотворчого мистецтва як протест проти дискримінації та стереотипізації образу ромів, де у художніх творах відображено реальні події й емоційну демонстрацію переживань ромами утисків. З’ясовано, що ромське мистецтво є малодослідженим феноменом, що репрезентує ромську культурну спадщину й уособлює процеси трансформації культурної ідентичності в Європі.
Доведено, що при цьому твори ромських художників мають соціально-критичне спрямування, транслюють риси етнічної самобутності, на тлі боротьби зі стереотипним уявленням про цей етнос, порушують питання дискримінації ромських громад та свідчать про їхнє прагнення відстоювати права на рівність з іншими європейськими спільнотами.
Ключові слова: образотворче мистецтво, деколонізація, інклюзія, стереотипізація, сучасне мистецтво, цигани, ромська ідентичність, ромське мистецтво.
Дата реєстрації
2024-06-11
Додано/оновлено в НРАТ
2024-06-24 / 2026-07-01
