Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002178, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 27-08-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Біолого-екологічна характеристика річкового рака Аstacus leptodactylus (Eschscholtz, 1823) водойм Придніпров’я Здобувач Боровик Іван Ігорович, Керівник Дрегваль Ігор Володимирович Опонент Куцоконь Юлія Костянтинівна Опонент Бузевич Ігор Юрійович Рецензент Шарамок Тетяна Сергіївна Рецензент Єсіпова Наталія Борисівна Опис На сьогодні, у водоймах України існує багато видів ракоподібних(Crustacea), що населяють прісні та солоні водойми. Для території Придніпров’я характерно наявність багатьох водних середовищ, таких як водосховища, затоки, річки, стави. Вони виступають місцем мешкання для бентосних ракоподібних, на сам перед для ряду десятиногих раків (Decapoda). Найпоширенішим на території Придніпров’я таксономічною одиницею ряду є родина річкових раків (Astacidae). Біологічна характеристика та морфологічні відмінності європейських річкових раків роду Astacus Fabricius, 1775, є активною областю досліджень в рамках біолого-екологічних досліджень ракоподібних. Різні наукові дослідники мають різні підходи до екологічного дослідження цих раків. Деякі західноєвропейські дослідники виділяють три види в даному роді: A. astacus Linnaeus., 1758 (широкопалий рак), A. leptodactylus Eschscholtz, 1823 (довгопалий рак), та A. pachypus Rathke, 1837 (товстопалий рак). Бродський С.Я., займавшись детальним вивченням систематики раків України, виділив два роди, які містять сім видів. Незважаючи на те, що існуючі дослідження досить ретельно охоплюють систематику видів родини Astacidae, деякі особливості морфології, фізіології та гістології можуть бути дослідженні та доповнені. Відомо, що для території Придніпров’я, як і загалом для України, найбільш поширеним є вид Аstacus leptodactylus. Тому метою дослідження було надати біолого-екологічну характеристику виду А. leptodactylus у водоймах Придніпров'я. Для досягнення мети було виконано низку досліджень. Для визначення морфологічних параметрів річкових раків здійснено морфометричні дослідження. Було визначенно показники плодючості раків та встановлені особливості функціонування репродуктивної системи та процесів гаметогенезу. Встановлено закономірності накопичення важких металів і радіонуклідів річковими раками і проаналізовано динаміку промислового вилову за останні роки. Увага була приділена також і розрахунку збитків, завданих у результаті знищення Каховської ГЕС. Дослідження виконані у відповідності до норм біоетики, затвердженими відповідними документами (Положення про Комітет з питань етики (біоетики)). У ході наукової роботи ми користувалися загальноприйнятими методами гідробіологічних, гістологічних, цитологічних, досліджень. Для розрахунків та порівняння даних були використані статистичні методи. Морфометричні дослідження виявили достовірні відмінності у річкових раків з різних водойм регіону. Серед самців раків, вилучених з Запорізького водосховища, відмічена більша довжина тіла відповідно на 15,83 % та 18,65 % порівняно з тими, що були вилучені з Кам'янського водосховища та Самарської затоки. Крім того, їхні головогруди були більші на 18–20 %, а маса раків була практично вдвічі вищою, ніж у особин з інших водойм. Проведення кластерного аналізу встановило, що як самки так і самці, вилучені із Запорізького водосховища відрізнялися за морфометричними показниками від раків, вилучених із Самарської затоки та з Кам'янського водосховища, що вказує на неоднорідність середовища існування раків у водоймах Дніпропетровської області. Визначення параметрів плодючості показало, шо найбільший показник був у раків, вилучених із Запорізького водосховища, а найменший у раків із Кам'янського водосховища. У Самарській затоці плодючість раків була достовірно нижчою на 63 %, ніж в Запорізькому водосховищі. При цьому розміри поодиноких ікринок та їх вага не відрізнялися. При вивченні особливостей репродуктивної системи та процесів гаметогенезу виявлено, що спарювання та закладка ікри у раків розпочинається з кінця листопада – початку грудня за температури води нижче +10 ºС (зазвичай +4–6 ºС) і може тривати до середини березня. Концентрація самок із заплідненою ікрою на плеоподах на репродуктивних ділянках водойм відбувається (залежно від температури) у другій декаді березня – першій декаді травня. Виношування личинок самками може тривати до третьої декади червня. Перебіг оогенезу у самиць раків відбувається асинхронно, а у самців навпаки відбувається синхронний розвиток статевих клітин. Запліднення у Astacus leptodactylus відбувається поза репродуктивною системою, а секреція протоків гонад допомагає у їх функціонуванні. Ооцити збільшувались у розмірах при переході від фази до фази, особливо в періоди накопичення гранул жовтка. Порівняно з іншими роками досліджень, розміри ікринок залишаються на стабільному рівні. Дослідження репродуктивної системи дозволяють визначити оптимальні терміни розмноження річкових раків у водоймах регіону, та встановити заборону вилову раків на водних об'єктах на період їх відтворення. За результатами проведення досліджень щодо рівнів накопичення важких металів і радіонуклідів річковими раками встановлено, що у м’язовій тканині особин Кам’янського та Запорізького (Дніпровського) водосховищ у найбільшій кількості акумулювались цинк (Zn), ферум (Fe) та купрум (Cu). Дата реєстрації 2024-06-11 Додано в НРАТ 2024-08-29 Закрити