Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002182, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-07-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Просторово-часовий розподіл та чисельність масових видів воронових (Corvidae) населених пунктів Лівобережжя Середнього Подніпров’я Здобувач Дупак Валерія Сергіївна, Керівник Полуда Анатолій Михайлович Опонент Шидловський Ігор Віталійович Опонент Чаплигіна Анжела Борисівна Рецензент Кузьміна Тетяна Анатоліївна Рецензент Атамась Наталія Сергіївна Опис Дисертаційна робота присвячена вивченню: (1) сучасного стану населення воронових птахів у населених пунктах Лівобережжя Середнього Подніпров’я; (2) закономірностей розподілу та вибору середовища проживання воронових в ландшафтах міста в гніздовий сезон; (3) міжвидової конкуренції при розподілі гніздових ділянок на прикладі ворони сірої Сorvus cornix Linnaeus, 1758 та сороки Pica pica (Linnaeus, 1758); (4) тенденцій змін чисельності та розподілу гніздового угруповання граків Сorvus frugilegus Linnaeus, 1758 на моніторинговій території у Київській області. протягом 40-річного періоду і причин, які призвели до цього; (5) зміни чисельності граків під час зимівлі у містах України (Київ та Полтава); (6) зимової смертності граків різних вікових груп та вплив на її величину екзогенних (погодні умови) та ендогенних факторів (ступінь зараженості птахів ендопаразитами); (7) особливостей гельмінтофауни зимуючих граків та інших воронових видів в умовах урбаністичних ландшафтів на прикладі Києва і Полтави. В ході досліджень просторового розподілу воронових в антропогенних ландшафтах м. Полтава виявлено, що найбільш чисельною на гніздуванні була сорока, середня щільність поселення якої становила 22,4 пар/км². Також високою під час гніздування була щільність галки звичайної Corvus monedula Linnaeus, 1758 – 9,0 пар/км², ворона сіра мала щільність 2,5 пар/км²; щільність гніздування сойки Garrulus glandarius (Temminck, 1820) була низькою і становила 0,9 пар/ км². Виявлено що хижацький тиск та конкуренція з вороною призводить до уникнення гніздування сороки поруч з гніздами ворони і цей ефект простежується навіть на відстані 700 м. Протягом 40-річного періоду в гніздовому угрупованні граків, яке локалізоване у лівобережній частині Київської обл., відбулися суттєві зміни чисельності та просторової структури розміщення колоній, що пов'язано з антропогенним впливом, зокрема із використанням аграрними підприємствами посівного матеріалу, обробленого препаратами із токсичною діючою речовиною імідаклопридом, забороненою до використання в країнах Європейського Союзу. Нами виявлено, що чисельність гніздових граків та їх щільність за цей час зменшилася майже на 91,6% (у 12 разів). З’ясовано, що відбулися масштабні зміни чисельності та вікової структури угруповань граків на зимівлях в містах України (Київ та Полтава). Зокрема протягом 4 років (2017–2021 рр.) чисельність грака на зимівлі в місті Полтава скоротилася на 40%, а у м. Київ кількість граків порівняно з 2004–2005 рр. скоротилася вдвічі та значно знизилася кількість молодих граків (першого року життя) серед зимуючих птахів (Яніш та Лопарьов, 2007). Дослідження смертності зимуючих птахів показало, що відсоток граків, які гинуть на ночівлі протягом зимового сезону у м. Полтава, складає 0,07%. Явних інфекційних уражень чи патологій не виявлено. Виснаженість, дефіцит їжі чи гельмінтні інвазії не були серед причин смертності. Впливу температурного режиму на смертність граків також не виявлено. Єдина підтверджена причина смертності – внутрішня кровотеча внаслідок пошкодження шлунково-кишкового тракту через проковтування твердих пластикових фрагментів (3 особини). Порівняння екстенсивності інвазій та відносної чисельності окремих видів гельмінтів у кожній пробі та індексів різноманітності доводить вищу рівномірність компонентних угруповань гельмінтів у вибірці з Полтави порівняно з такою з Києва. Імовірно, компонентне угруповання гельмінтів граків, які зимували у Полтаві, походить із менш трансформованої та більш «здорової» екосистеми. За результатами паразитологічних досліджень 80 особин воронових птахів (61 грак, 13 ворон сірих, 4 галки та 2 сороки) зібрано 626 екземплярів гельмінтів, які належали до 20 видів з чотирьох таксономічних груп (Trematoda, Cestoda, Nematoda, Acantocephala). Низька екстенсивність інвазії ворони сірої гельмінтами (41,7%) свідчить про зміну спектру живлення птахів у міському середовищі існування та переважне споживання їжі антропогенного походження. Тобто, однією з переваг проживання птахів в умовах міста може бути позбавлення від паразитарних інфекцій. Дата реєстрації 2024-06-11 Додано в НРАТ 2024-06-11 Закрити