Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002208, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 13-06-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Загальні положення судового розгляду кримінального провадження. Здобувач Рафальонт Свілана Романівна, Керівник Бобечко Назар Ростиславович Опонент Дроздов Олександр Михайлович Опонент Крушинський Сергій Антонович Рецензент Шевчук Марта Іванівна Рецензент Мазур Марта Романівна Опис Дисертаційну роботу присвячено системному дослідженню загальних положень судового розгляду кримінального провадження, напрацюванню висновків і пропозицій щодо удосконалення кримінального процесуального регулювання та правозастосування у цьому напрямі. Обґрунтовано, що більшість загальних положень судового розгляду є універсальними для підготовчого провадження, судового розгляду, апеляційного і касаційного проваджень, провадження за нововиявленими або виключними обставинами та провадження з виконання судових рішень. Понад те, чимало з них зберігають своє значення й під час розгляду слідчим суддею скарг учасників кримінального провадження та інших заінтересованих осіб стосовно законності й обґрунтованості процесуальних дій (бездіяльності) та рішень органів досудового розслідування і прокурора. Водночас не всі загальні положення судового розгляду або правила, що їх наповнюють, передбачені у § 1 глави 28 КПК України, мають наскрізний характер. Так, провадження в інших судових стадіях кримінального судочинства здійснюється на підставі положень, викладених у ст.ст. 318-336 КПК України, але з урахуванням процесуальних особливостей кожного з цих етапів кримінальної процесуальної діяльності. Таке твердження поширюється й на полістадійні кримінальні процесуальні провадження. Доведено, що загальні положення судового розгляду викладені у вигляді загальнообов’язкових правил, які встановлюють стандарти кримінальної процесуальної діяльності під час судового провадження. Загальні положення судового розгляду охоплюють тріаду способів формування змісту кримінального процесуального права. Однак за важливістю, рівнем узагальнення поступаються засадам кримінального провадження. З’ясовано, що загальні положення судового розгляду містять правила різного спрямування. Одні з них покликані унормувати організацію та проведення судового розгляду, другі – встановити універсальні приписи дослідження та збирання доказів у цій стадії, а треті запроваджені для вирішення інших питань, що виникають під час судового розгляду. Аргументовано, що загальні положення судового розгляду не є набором елементів, а такою їх множиною, в якій суть та значення кожного з них зумовлені не лише власним призначенням, а спільним функціонуванням усіх інших складових. Тобто усі елементи, що наповнюють загальні положення судового розгляду діють не тільки самостійно, але й у єдності. Обґрунтовано, що наведений у § 1 глави 28 КПК України перелік загальних положень судового розгляду неточно та неповно відображає їх систему. Так, до змісту такого загального положення судового розгляду як наслідки неприбуття обвинуваченого невиправдано включені правила, що регламентують спеціальне судове провадження. Авторка дійшла переконання, що не належать до загальних положень судового розгляду й правила, які регламентують проведення експертизи за ухвалою суду. З іншого боку, доведено, що правила, пов’язані із визначенням меж судового розгляду, зміною обвинувачення в суді, висуненням додаткового обвинувачення, початком провадження щодо юридичної особи, відмовою від підтримання державного обвинувачення, а також погодженням цих процесуальних рішень (§ 2 глави 28 КПК України), є елементами системи загальних положень судового розгляду. До системи загальних положень судового розгляду віднесено й розгляд судом клопотань учасників судового провадження (ст. 350 КПК України). Зроблено висновок, що критеріями для віднесення тих чи інших правил до загальних положень судового розгляду є не формальне їх закріплення у § 1 главі 28 КПК України з такою назвою, а відповідність ознакам, властивим цьому нормативному утворенню. Стверджується, що у положенні ч. 2 ст. 318 КПК України про те, що «судовий розгляд кримінального провадження здійснюється в судовому засіданні» визначена форма проведення судового розгляду. Дата реєстрації 2024-06-13 Додано в НРАТ 2024-06-13 Закрити