Дисертація доктора філософії. Усатенко Ганна Володимирівна. Асистована комунікація як чинник прив’язаності у дитячо-батьківських стосунках

Реєстраційний номер

0824U002240, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

11-07-2024

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Асистована комунікація як чинник прив’язаності у дитячо-батьківських стосунках

Здобувач

Усатенко Ганна Володимирівна,

Керівник Кочубейник Ольга Миколаївна
Опонент Омельченко Ірина Миколаївна
Опонент Скрипник Тетяна Вікторівна
Опонент Коваленко Вікторія Євгенівна
Рецензент Приходько Юлія Олексіївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України

Опис

У роботі представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження впливу асистованої комунікації на привʼязаність у дитячо-батьківських стосунках в сімʼях з дітьми з комунікативними порушеннями. Актуальність дослідження зумовлена як викликами сьогодення, зумовленими потребою сімей у соціально-психологічному супроводі, так і пріоритетом в державній соціальній політиці щодо всебічної підтримка сімейних форм виховання. Оскільки комунікативні порушення у дитини провокують як утруднення оволодіння мовою, так і порушення процесу міжособистісної взаємодії, то вивчення асистованої комунікації та практик формування соціальних навичок запобігають соціальній ізоляції і стигматизації сімей. Модель і процедура формувального експерименту зумовила двоетапну організацію дослідження та вибір кількісних методик вимірювання. Незалежною змінною у дослідженні виступає введення асистованої комунікації за допомогою графічних символів. Залежною змінною, показники привʼязаності, а саме близькість та конфліктність у дитячо-батьківських стосунках. Окремо був визначена динаміка комунікативної поведінки дітей через спостереження батьків. На підготовчому етапі було зроблено переклад та адаптацію двох методик: опитувальника «Шкала дитячо-батьківських стосунків. Скорочена форма (CPRS-SF)» (Driscoll & Pianta, 2011) та опитувальник Family Impact of Assistive Technology Scale for Augmentative and Alternative Communication, Short Version (FIATS – AAC 38), у перекладі “Опитувальник визначення впливу використання асистивних технологій для альтернативної і додаткової комунікації на сімʼю. Скорочена форма”. Дослідження є формувальним експериментом, у результаті якого виявлене статистично значуще зростання близькості та зменшення конфліктності як показників прив’язаності за опитувальником CPRS-SF (Pianta, 2011) у експериментальній групі, в який використовувалась асистована комунікація. Асистування здійснювалось за допомогою графічних 5 символів на картонних картках, які батьки експериментальної групи вводили у спілкування з дитиною упродовж чотирьох місяців дослідження. У результатах обмежено контрольованої та контрольної груп немає статистично значущих змін. Не виявлено статистично значущих взамозв’язків показників двох шкал прив’язаності з наявністю сиблінгів або складом сім’ї (повна або неповна). Водночас ці аспекти можуть потребувати глибшого дослідження у взаємозв’язку з розвитком комунікації у дитини з комунікативними порушеннями. Вік дітей використовувався у дослідженні для урівнювання складу вибірок, а також для врахування вікових особливостей розвитку навичок комунікації та кількості символів, якою володіє дитина. Кореляційний аналіз по шкалах опитувальника комунікації FIATS AAC 38, SF за методом кореляційних плеяд показав, що у експериментальній групі комунікативні прояви в результаті використання АДК стали менш взаємоповʼязаними, що забезпечує більшу гнучкість комунікативної сфери, готовність реагувати відповідно до контексту та завдань спілкування. Разом з тим, у обмежено-контрольованій та контрольній групі не виявлено значних змін у взаємозвʼязках шкал комунікативних проявів. Звʼязки між різними аспектами комунікації усталені та обумовлюють одне одного. Разом з тим, гнучкість комунікативної системи, виявлена в експериментальній групі, яка використовувала асистовану комунікацію, створює більше можливостей для обумовлення комунікації функціональними цілями та контекстом. Кількісний аналіз показав, що у дітей в експериментальній групі зросло використання комунікативних символів. Наукова новизна отриманих результатів зумовлена маловивченістю та міждисциплінарністю досліджуваних феноменів, адже тема впливу асистованої комунікації на привʼязаність батьків і дітей, а також психологічні особливості спілкування у сімʼях, де зростають діти з комунікативними порушеннями, є мало описаними в наукових джерелах. Уперше запропоновано теоретичну модель впливу асистування у комунікації на дитячо-батьківську привʼязаність. Новизна нашого формувального експерименту також полягає у виділенні асистування у комунікації за допомогою графічних символів як окремого чинника прив’язаності. Результати формувального експерименту рекомендовані до використання практичними психологами, працівниками освіти та соціальної сфери, дослідниками у сфері соціальної психології для вивчення і супроводу процесів комунікації та формування прив’язаності в сім’ях з дітьми з комунікативними порушеннями, які користуються асиситованою комунікацією.

Дата реєстрації

2024-06-17

Додано/оновлено в НРАТ

2024-06-17 / 2026-07-01