Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002246, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 24-06-2024 Статус Захищена Назва роботи Клініко-імунологічні механізми реалізації фенотипів та фармокологічний контроль алергічного риніту Здобувач Богданов Віктор Кирилович, Доктор філософії Керівник Пухлік Сергій Михайлович Опонент Кошель Іванна Василівна Опонент Попович Василь Іванович Опонент Дєєва Юлія Валеріївна Рецензент Тітаренко Ольга Валентинівна Опис Богданов В. К. Клініко-імунологічні механізми реалізації фенотипів та фармокологічний контроль алергічного риніту. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 – «Медицина». Державна установа «Одеський Національний Медичний Університет», Одеса, 2024. У дисертаційній роботі представлені результати клінічного та лабораторного обстеження хворих на алергічний риніт, який є поширеним захворюванням у популяції, виявляється у 10-25 % оториноларингологічних хворих і значно впливає на якість життя та на формування коморбідних захворювань. Базове лікування АР включає антигістамінні препарати та топічні кортикостероїди. Якщо лікування АР антигістамінним та назальним кортикостероїдом недостатньо, необхідно розглядати нові можливості. Враховуючи те, що на сьогоднішній день АР лікується симптоматично, існує потреба у пошуку нових підходів до комбінації консервативного лікування. Концепція дисертаційної роботи полягала в тому, що додатково до базової терапії АР призначався Астмаган у якості додаткового препарату в рамках стратегії консервативного лікування, який покаже свою ефективність і сприятиме кращій регресії клінічної симптоматики та повному контролю симптомів. Дослідження включало реєстрацію поточних 40 випадків АР на клінічній базі КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради (м. Одеса). Загальна вибірка дослідження (n - 40) включала 15 (32,5 %) чоловіків і 25 (62,5 %) жінок основної групи (n - 20), та 8 (40,0 %) чоловіків і 12 (60,0 %) жінок (n - 20) контрольної групи. В основній групі середній вік пацієнтів склав 45,8 року, контрольній - 47,0 років. Середній вік хворих в основній группі склав 37,7 року, а у контрольній группі 42,3 року. За допомогою листа SNOT22 були встановлені ведучі симптоми АР, порушення носового дихання – у 33 пацієнтів (82,5 %), зниження ольфакторних здібностей – у 22 пацієнтів (55 %), виділення з носа – у 35 хворих (87,5 %), зниження працездатності – у 38 пацієнтів. (95 %), порушення сну – у 34 пацієнтів (85 %), ринокон'юнктивальний синдром – у 17 пацієнтів (42,5 %). У 14 хворих (35 %) в анамнезі було підтверджено побутову сенсибілізацію. На першому візиті (V1) всім пацієнтам, включеним у дослідження, призначалось стандартне лікування: антигістамінний препарат і назальний спрей мометазону фуроату. Крім цього, пацієнтам основної групи з першого дня лікування (V1) додатково призначалась Астмаган. У дослідженні показано, що додаткове призначення препарату Астмаган забезпечило статистично значиму відмінність по динаміці регресії таких симптомів, як виділення з носа, закладеність носа, чхання на V 2 і V 3 порівняно з пацієнтами контрольної групи (р<0,05). Показано, що додаткове призначення препарату Астмаган забезпечило статистично значиму відмінність по динаміці регресії симптомів на V 3 порівняно з пацієнтами контрольної групи (p<0,05). Призначення препарату Астмаган до базової терапії АР має доведений вплив на показники якості життя. Порівняння груп показує статистично значиму відмінність серед досліджувальних груп по динаміці таких симптомів, як покращення сну, працездатності та загального балу SNOT-22 на V 2 і V 3 порівняно з V 1 (p<0,05) на корсить групи з додаванням Астмагану. Таким чином, ми бачимо що призначення препарату Астмаган у комплексі з базовою терапією АР у основній групі має набагато кращу ефективність у контролі та зменшенні симптомів захворювання та зменшенні загального балу шкали SNOT22 порівняно з групою контролю(p>0,05). Дата реєстрації 2024-06-17 Додано в НРАТ 2024-06-17 Закрити