Реєстраційний номер
0824U002276, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-06-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Клініко-патогенетичні критерії хірургічної корекції патології пахвинного каналу та органів мошонки у дітей
Здобувач
Гаврилюк Андрій Валерійович,
Керівник Конопліцький Віктор Сергійович
Опонент Боднар Олег Борисович
Опонент Байбаков Володимир Михайлович
Рецензент Шапринський Євген Володимирович
Рецензент Хіміч Сергій Дмитрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Опис
Робота присвячена проблемі лікування дітей з патологією вагінального відростка очеревини. Зазначена група захворювань посідає вагому частину хірургічної практики, зокрема дослідники зазначають, що частота пахвинних гриж у дітей сягає 70-85 % серед всіх гриж передньої черевної стінки серед дитячого населення та до 40-50 % від усіх оперативних втручань. Актуальність проблематики цих станів полягає в тому, що кількість безплідних подружніх пар складає близько 20 %, при цьому половина з них не може мати дітей внаслідок чоловічого безпліддя, причинно-наслідкові чинники якого криються в ранньому дитинстві.
Метою роботи було покращити результати хірургічного лікування пацієнтів з патологією необлітерованого вагінального відростка очеревини і органів мошонки шляхом впровадження сучасних методів діагностики та розробки хірургічної корекції на основі мініінвазивної лікувальної тактики.
Для реалізації поставленої мети було розроблено спосіб, що покращує ефективність лікування патології вагінального відростка очеревини (Патент України на винахід № 123254 МПК А61В 17/00 «Спосіб хірургічного лікування сполучної водянки яєчка у дітей без апоневротичної пластики»), а також розроблено новий спосіб визначення післяопераційного набряку мошонки (Авторське право на твір № 104618 Україна «Методика визначення набряку мошонки при оперативній корекції патології пахового каналу у дітей»).
В клінічній роботі з пацієнтами визначали індекс набряку мошонки в післяопераційному періоді (на першу та сьому добу) (за методикою описаною в авторському праві на твір, зазначеному вище). Розроблена методика дає можливість оцінити ступінь вираженості набряку мошонки: чим більше показник відхиляється від 1,0, тим більший набряк мошонки. Застосування даного клініко-діагностичного методу дало можливість оцінити запропонований в патенті спосіб лікування як той, при якому вже на першу післяопераційну добу відсутній набряк мошонки. Всі інші методи лікування «наздоганяють» лише на сьому післяопераційну добу.
При хірургічному втручанні спостерігається незначне підвищення локальної температури поверхні шкіри мошонки, як прояв місцевої реакції організму, з послідуючим зниженням показників нижче за доопераційний рівень. Аналогічними чином реагує на хірургічну маніпуляцію контрлатеральна (здорова) сторона.
За допомогою додаткових методів дослідження було проведено вимірювання індексу резистентності судин та визначення компресійної якісної еластографії. Виявлено мінімальну динаміку змін величини індексу резистентності судин сім’яного канатика на боці патології у порівнянні із доопераційним рівнем. Сонографічна компресійна еластографія з’ясувала, що лише в 15,38 % випадків, через 1 місяць після операції, залишались ознаки середньої еластичності тканин яєчка.
При оцінці фенотипових ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини визначено, що наявність самої патології вагінального відростка очеревини є домінуючою фенотиповою ознакою недиференційованої дисплазії сполучної тканини, при відсутності значимого впливу інших ознак, за умов тотожного етіопатогенезу пахвинних гриж та гідроцеле.
Морфологічне дослідження структурних елементів необлітерованого вагінального відростка очеревини дало змогу виявити розвиток процесів атрофії м’язових волокон з вакантним заміщенням їх переважно жировою тканиною. Дані зміни були зафіксовані як у хлопчиків, так і у дівчат з певною різницею у вираженості цього процесу.
Аналізуючи частоту поширеності патології вагінального відростка очеревини, було виявлено два періоди зростання кількості патології. Перше стрімке зростання даної патології у віці до 3-4 років пояснюється вродженою етіологією захворювання. А відповідно це є найкращий період для «дебюту» захворювання, оскільки в цей період життя діти вертикалізуються, змінюється точка дії сили тяжіння на внутрішні органи, внаслідок чого зростає внутрішньочеревний тиск. Друге зростання кількості діагностики патології вагінального відростка очеревини припадає на період вже «спеціалізованих» навантажень, що має клінічно такий самий прояв, але в старшому віці.
Позитивні результати та відсутність периопераційних ускладнень дозволили впровадити в клінічну практику спосіб хірургічної корекції патології необлітерованого вагінального відростка очеревини, шляхом використання єдиного відкритого операційного доступу без апоневротичної пластики передньої стінки пахвинного каналу, якому притаманні принципи мініінвазивності та мінітравматичності, так як перев’язка вагінального відростка очеревини відбувається в проекції найменш травматичної ділянки сім’яного канатика, а саме в його проксимальному відділі, дозволили проведення оперативного лікування як гриж, незалежно від статі пацієнтів, так і сполучної водянки яєчка у хлопчиків.
Дата реєстрації
2024-06-19
Додано/оновлено в НРАТ
2024-06-19 / 2026-07-01
