Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002284, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 19-06-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Інформаційні методики дослідження злочинності. Здобувач Федоров Олег Володимирович, Керівник Оболенцев Валерій Федорович Опонент Подільчак Ольга Миколаївна Опонент Філіпенко Наталія Євгенівна Рецензент Шевчук Віктор Михайлович Рецензент Радутний Олександр Едуардович Опис Дисертацію присвячено теоретичним і практичним аспектам застосування інформаційних методик дослідження злочинності за результатами вивчення історії поглядів на злочинність, вітчизняної кримінально-правової доктрини України, системного аналізу науки кримінології та світової практики антикриміногенної інформаційно-аналітичної діяльності. У першому розділі стверджується, що проблема суспільно небезпечної поведінки є предметом уваги людства вже декілька тисячоліть – з часів формування прадавніх держав. У дисертації розглянуто генезис теорій злочинності від античних часів до сучасності. Підкреслюється їх різноманіття від догматичних до наукових. Визначено основні кримінологічні теорії про злочинність, її причини, антикримінальні заходи. Встановлено, що розуміння злочинності відповідало рівню знань про навколишній Світ відповідних історичних періодів. Розкрито догматичні та теологічні теорії злочинів, які стверджували фаталістичну визначеність заборонених вчинків. Виокремлено філософські та просвітницькі концепції, обґрунтування яких здійснювалося за результатами спостережень та логічних міркувань. Наведено різноманіття наукових теорій злочинності, серед яких вбачається найбільш грунтовним позитивістський підхід. Щодо нього виокремлюється декілька спрямувань: 1) антропологічний напрям; 2) соціологічний напрям; 3) комплексний напрям; 4) психоаналітичний напрям. На прикладах показано, як різноманіття теорій злочинності в різні історичні періоди обумовлювали доволі різні запобіжні заходи. У роботі стверджується, що хоча до цього часу й не сформульовано універсальну теорію злочинності, втім теоретичні напрацювання є чинником формування вітчизняної кримінально-правової доктрини. Підкреслено, що сучасна кримінально-правова доктрина України ґрунтується на визнанні демократичних цінностей нашого суспільства як культурного «продукту» української нації. Демократичні цінності – це передусім свобода, рівність, справедливість, плюралізм, толерантність, верховенство права й повага до гідності особи та громадянських прав і свобод. Окреслено, що базові засади їх безпеки закріплені в Конституції України. Сутність злочинних посягань визначено нормами Особливої частини Кримінального кодексу України і має принципове значення для пошуків у кримінології, через те, що так визначається об’єкт кримінологічних досліджень. Стверджується, що розуміння охоронюваних цінностей та складових елементів злочинної діяльності, визначених статтями Кримінального кодексу України, обумовлює вибір інформаційних методик дослідження злочинності. У другому розділі дисертації визначено функціонал, класифікаційні та інші практично-значущі характеристики інформаційних методик дослідження злочинності. За результатами системного аналізу визначено види проблем системи кримінології та засоби їх вирішення за допомогою інформаційних методик дослідження злочинності. Запропоновано власне визначення методології – це концептуальні засади засобів (методів) пізнання та перетворення дійсності, розроблені в науковий спосіб. Розкрито методологічні засади вітчизняних кримінологічних досліджень. Обґрунтовано застосування системного підходу в якості методології наукової діяльності. Аргументовано розуміння кримінологічної науки як системного об’єкту у системному Світі. Стверджується, що сутність кримінології являє собою двоєдину цілісність наукової діяльності (пошуку) та наукового результату, де діяльнісна складова – це процедура отримання нових знань, а результативна складова – це результат наукової діяльності у формі знань (інформації). Стверджується практична кримінологія як сфера поєднання теоретичних напрацювань та практичного їх використання у правоохоронній діяльності. Окреслено методологічну сутність системного аналізу, обґрунтовано можливість його застосування щодо сфери кримінології як системного об’єкта системного Світу. Метою кримінологічної науки обґрунтовано нові знання про її предмет. Предметом кримінологічної науки визначено: 1) інструментарій кримінологічних досліджень; 2) злочинність; 3) детермінацію злочинності; 4) особу злочинця; 5) механізм індивідуальної злочинної поведінки; 6) запобігання злочинності. Щодо злочинності розкрито погляди сучасних вітчизняних науковців, окреслено проблему її розуміння як системи. Досліджено сучасні теорії детермінації злочинності, розкрито системний характер цих процесів. Визначено сутність категорії «особа злочинця», окреслено системність цього явища. Наведено розуміння системної сутності механізму індивідуальної злочинної поведінки. Окреслено різноманіття теорій запобігання злочинності, виокремлено системність правоохоронної практики. Доведено: розуміння мети, призначення, функцій кримінології та її предмета визначає особливості використання інформаційних методик дослідження злочинності. Дата реєстрації 2024-06-19 Додано в НРАТ 2024-06-19 Закрити