Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002285, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-06-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Лексикографічні традиції фіксації національно-маркованих одиниць у гельській та шотландській Скотс міноритарних мовах і британському варіанті англійської мови Здобувач Лемещенко-Лагода Вікторія Володимирівна, Керівник Леміш Наталія Євгенівна Опонент Каліберда Оксана Олександрівна Опонент Карпіловська Євгенія Анатоліївна Рецензент Кравцова Юлія Валентинівна Рецензент Давиденко Вікторія Іванівна Опис Дисертацію присвячено вивченню лексикографічних традицій фіксації національно-маркованих одиниць у гельській та шотландській Скотс міноритарних мовах через їхнє зіставлення за посередництвом британського варіанта англійської мови. Запропоновано власну періодизацію становлення шотландсько-гельської лексикографії та лексикографічної фіксації шотландської мови Скотс з опертям на принципи фіксації лексичних одиниць та структуру видань. Для гельської мови нами виділено три періоди: період «глосарізації», «історичний» і «навчальний» періоди. Для Скотс виокремлено чотири періоди: період «глосарізації», «донауково-діалектологічний», «історичний» та «науковий» періоди. Вперше представлено результати вивчення мегаструктури і макроструктури словників гельської мови та шотландської мови Скотс, а також деталізовано їхню мікроструктуру з виділенням пріоритетного набору мікроструктурних компонентів та лексикографічних параметрів словникової статті національно-маркованої лексичної одиниці. Сформовано перелік дванадцяти обовʼязкових компонентів мегаструктури лексикографічних джерел гельської та шотландської Скотс мов: пʼяти (титульна сторінка, зміст, вступ або передмова, список основних скорочень та абревіатур, опис структури словника та принципів організації 3 інформації) – у титульній зоні, одного (корпус словника) – у зоні реєстрових одиниць, шести (відомості про мову, мовна карта, фонетичний коментар, граматичний коментар, спеціальні додатки, інформація про авторів) – у зоні довідкового апарату. Наявність 10–12 (десяти – дванадцяти) компонентів у мегаструктурі словникового видання свідчить про її повноту, 7–9 (семи – девʼяти) – про помірну усіченість, до 6 (шести) – про усіченість. Визначено, що мегаструктура словників гельської мови характеризується наявністю тенденції до помірної усіченості з відсутністю залежності між обсягом словника та кількістю обовʼязкових компонентів мегаструктури, а для мегаструктури словників шотландської мови Скотс навпаки характерною є наявність прямопропорційної залежності. Узагальнено перелік компонентів зони заголовного слова – 4 (чотири) компоненти (заголовне слово, синхронічні ідентифікаційні дані, діахронічні ідентифікаційні дані, маркування), зони дефініції – 5 (пʼять) компонентів (тлумачення або переклад, синтагматичні дані, семантичні дані, перехресні посилання, примітки), що були виокремлені на принципах лінгво- та антропоцентризму, виходячи зі специфічного призначення словників міноритарних мов. Встановлено, що для словників гельської мови характерною рисою є усіченість зони дефініції, яка, як правило, представлена тільки 1 (одним) сталим компонентом (тлумачення або переклад), що призводить до часткової або повної втрати національно-культурного компонента лексичної одиниці. Взаємозалежності між кількістю компонентів мікроструктурного рівня і загальною кількістю реєстрових одиниць видань не виявлено. Визначено, що на мікроструктурному рівні статті словників шотландської мови Скотс характеризуються більш повним представленням національно-маркованих одиниць (далі – НМО), що виявляється у більшій кількості компонентів обох зон – зони заголовного слова та зони дефініції. Під час аналізу було також виявлено прямопропорційну залежність між кількістю компонентів мікроструктури та загальним обсягом словника. 4 Сформульовано підходи до семантизації НМО. Встановлено, що власне семантизація НМО обох мов має спільні риси, що виявляються у використанні одного набору підходів, але з різним рівнем пріоритизації: метод функціонального аналога; поєднання методів транскрипції та транслітерації, функціонального аналога; метод опису й аналітичного пояснення; поєднання методів функціонального аналога, опису й аналітичного пояснення. Словники гельської мови тяжіють до використання функціонального аналога, у той час як словники шотландської мови Скотс більш зосереджені на наданні вичерпного опису й аналітичного пояснення, що зумовлює у першому випадку ризик втрати національного компонента НМО як такого. Визначено, що для словникових видань обох мов характерною є відсутність семантизації НМО за допомогою виключно методу транскрипції та транслітерації, поєднання методів транскрипції та транслітерації, опису й аналітичного пояснення, поєднання методів транскрипції та транслітерації, функціонального аналога, опису й аналітичного пояснення. Розроблено авторську тематичну класифікацію зафіксованих у лексикографічних джерелах шотландських гельської мови та мови Скотс національно-маркованих одиниць (загальною кількістю 6563 вживання). Ця класифікація вміщує 6 (шість) класів і 18 (вісімнадцять) підкласів, до яких можуть відноситись ідентифіковані нами національно-марковані лексичні одиниці з обох мов. Дата реєстрації 2024-06-19 Додано в НРАТ 2024-06-19 Закрити