Знайдено документів: 1
Інформація × Реєстраційний номер 0824U002288, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 21-06-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Селекційна цінність вихідного матеріалу пшениці м’якої озимої створеного за гібридизації різних екотипів Здобувач Самойлик Майя Олександрівна, Керівник Лозінський Микола Владиславович Опонент Соломонов Руслан Вячеславович Опонент Тищенко Володимир Миколайович Рецензент Федорук Юрій Васильович Рецензент Куманська Юлія Олександрівна Опис У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого завдання спрямованого на розширення генетичного різноманіття вихідного матеріалу пшениці (Triticum aestivum L.) озимої за гібридизації сортів лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів для подальшого використання в селекційному процесі. За формування в 2021–2023 рр. сортами пшениці м’якої озимої досліджуваних показників визначені залежно від генотипу їх коефіцієнти варіації: висоти рослин від значного до великого; продуктивної кущистості, довжини головного колоса і кількості колосків від слабкого до помірного і значного; кількості зерен із колоса від слабкого до помірного, значного і великого; маси зерна колоса і їх маси 1000 зерен від слабкого до помірного, значного і великого; кількості зерен із рослини і їх маси від помірного до значного і великого; маси 1000 зерен рослини від слабкого до помірного і значного. Встановлено достовірне перевищення середніх значень по сортах за 2021–2023 рр. з слабким (Cv ≤ 6 %) варіюванням у наступних генотипів: Мулан – західноєвропейського екотипу за кількістю колосків у головному колосі; Зорепад білоцерківський – лісостепового, Фіделіус, Мулан – західноєвропейського – кількістю зерен; Фіделіус – масою зерна; Мадярка – лісостепового – масою 1000 зерен головного колоса; Мадярка і степового екотипу Ластівка одеська – за масою 1000 зерен із рослини. У розрізі досліджуваних екотипів пшениці м’якої озимої встановлений найбільший вплив умов року в сортів лісостепового екотипу на мінливість продуктивної кущистості – 56,87 %; степового: довжини головного колоса – 64,20 %, кількості колосків – 56,03 %, кількості зерен – 57,11 %, маси зерна головного колоса – 59,63 %, маси зерна з рослини – 53,90 %; західноєвропейського: висоти рослин – 98,42 %, маси 1000 зерен головного колоса – 67,71 % і рослини – 61,54 %, кількості зерен із рослини – 60,30 %. Перевагу генотипу визначили у лісостепового екотипу за: кількістю зерен головного колоса – 46,82 %, кількістю зерен із рослини – 38,15 %, масою 1000 зерен з рослини – 32,27 %, масою зерна рослини – 29,68 %, масою зерна– 28,24 % і масою 1000 зерен головного колоса – 27,98 %, висотою рослин – 8,08 %; степового: продуктивною кущистістю – 28,44 %, кількістю колосків головного колоса – 27,20 %; західноєвропейського: довжиною головного колоса – 34,45 %, масою зерна з рослини – 30,11 %, масою зерна головного колоса – 28,08 %. Більшу частку взаємодії «сорт–умови року» визначили за: кількістю зерен головного колоса – 45,81 % і масою зерна в ньому – 43,61 %, кількістю колосків – 42,04 % і його довжиною – 28,60 %, масою зерна з рослини – 34,81 % у лісостепового екотипу; масою 1000 зерен головного колоса – 41,68 % і рослини – 38,31 % у степового і продуктивною кущистістю – 49,05 %, кількістю зерен із рослини – 29,07 % – західноєвропейського екотипів. У переважній більшості успадкування досліджуваних ознак за гібридизації лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів в F1 відбувалося за позитивним наддомінуванням, а саме: висоти рослин у 50,9 % за ступеня фенотипового домінування (hp = 1,4–22,2); продуктивної кущистості у всіх досліджуваних гібридів – hp = 1,6–184; головний колос: довжини 68,4 % – hp = 1,1–40,0; кількості колосків 84,4 % – hp = 1,1–19,0; кількості зерен 82,5 % – hp = 1,2–75,0; маси зерна 91,2 % – hp = 2,1–83,0. За частковим позитивним домінуванням детермінація висоти рослин відбувалась у 14 % гібридів, довжини головного колоса – 8,8 %, кількості колосків у колосі – 7,0 %, кількості зерен у колосі – 5,3 %; за проміжним типом: висоти рослин у 26,3 %, довжини головного колоса – 14,0 %, кількості колосків – 2,3 %, кількості зерен – 3,5 %, маси зерна – 1,8 % гібридів; частковим від’ємним успадкуванням: висоти рослин – 5,3 %, довжини колоса – 5,3 %, кількості зерен головного колоса – 1,8 %; від’ємним наддомінуванням: висоти рослин – 3,5 %, довжини колоса – 3,5 %, кількості колосків –3,5 %, кількості зерен – 7,0 %, маси зерна головного колоса – 7,0 %. Залучення до гібридизації сортів пшениці м’якої озимої лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів сприяє формотворенню за досліджуваними ознаками в популяцій F2 з можливістю добору цінних рекомбінантів за висотою рослин і елементами продуктивності головного колоса для подальшої селекційної роботи. З 27 досліджуваних популяцій F2, отриманих схрещуванням лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів позитивний ступінь трансгресії встановили в 16, а від’ємний – 14 комбінацій схрещування. Дата реєстрації 2024-06-20 Додано в НРАТ 2024-06-20 Закрити
Дисертація доктор філос.
Самойлик Майя Олександрівна. Селекційна цінність вихідного матеріалу пшениці м’якої озимої створеного за гібридизації різних екотипів
: Доктор філософії :
спец.. 201 - Агрономія :
дата захисту 2024-06-21; Статус: Наказ про видачу диплома;
Білоцерківський національний аграрний університет. – Біла Церква, 0824U002288.
Знайдено документів: 1
Підписка
Повний текст наразі ще відсутній.
Повідомити вам про надходження повного тексту?
Повідомити вам про надходження повного тексту?
Оновлено: 2026-03-17
