Реєстраційний номер
0824U002298, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-07-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
РОДЮЧІСТЬ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗА ЗАСТОСУВАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ І НОВІТНІХ ВИДІВ ДОБРИВ
Здобувач
Мулярчук Андрій Олександрович,
Керівник Дегодюк Станіслав Єдуардович
Опонент Господаренко Григорій Миколайович
Опонент Піковська Оксана Володимирівна
Рецензент Мартинюк Іван Васильович
Рецензент Давидюк Ганна Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук"
Опис
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та практичне обґрунтування ефективності традиційних і новітніх видів добрив за різних систем удобрення та їх вплив на потенційну родючість сірого лісового ґрунту і продуктивність пшениці озимої в умовах Правобережного Лісостепу України.
Визначено, що найоптимальніші параметри сформувалися за мінеральної потрійної (N150Р90К150), органо-мінеральної подвійної (12 т гною ВРХ на 1 га сівозмінної площі + (N100Р60К100) та органічної (12 т/га сівозмінної площі гною ВРХ) систем удобрення, де значення твердості ґрунту наближалися до оптимальних показників за вирощування пшениці озимої і складали 14,4 – 15,1 кг/см2.
Визначено тенденцію до підкислення орного шару сірого лісового ґрунту за мінеральної системи удобрення із застосування зростаючих доз мінеральних добрив від одинарної (N50Р30К50), до подвійної (N100Р60К100) і потрійної (N150Р90К150), де встановлено середньокислу і сильнокислу реакцію та зниження значень суми увібраних основ від 7,0 м-екв./100 г ґрунту за одинарної дози (N50Р30К50) до 6,0 м-екв./100 г ґрунту за потрійної дози (N150Р90К150) за показниками на контролі – 6,8 м-екв./100 г ґрунту.
За мінеральної системи удобрення відбувається зростання вмісту загального гумусу (з 1,15 до 1,21%), при цьому прослідковується чітка тенденція до зниження його кількості по мірі підвищення дози мінеральних добрив. Найвищий вміст загального гумусу – 1,38% визначено за органічної системи удобрення 12 т/га сівозмінної площі гною ВРХ.
Унесення ОМБД – 4-4-4 і органік за відновлюваної системи удобрення мало найбільший вплив на процес емісії вуглекислого газу. За внесення органо-мінерального біоактивного добрива марки органік в дозі 2 т/га по фону соломи отримано найвищий рівень виділення вуглекислого газу на рівні 551 мг/м2/год.
Найбільший рівень легкогідролізного азоту, виявлено за внесення 12 т/га гною ВРХ+ N100Р60К100 63,7 мг/кг ґрунту та за біологізованої органічної системи удобрення 12 т/га гною по фону соломи і біодеструктора – 68,4 мг/кг. Систематичне застосування органічних і мінеральних добрив забезпечує вміст рухомих сполук фосфору в сірому лісовому ґрунті за органо-мінеральної системи удобрення на рівні 227–281 мг/кг, органічної – 224–246 мг/кг, мінеральної – 220–262 мг/кг, що відповідає високому і дуже високому рівню забезпечення Р2О5.
Найвищої врожайності було досягнуто за органо-мінеральної системи удобрення, що включала в себе 12 т/га сівозмінної площі гною ВРХ +N100Р60К100 по фону позакореневого внесення хелатного добрива – 5,67 т/га з приростом до контролю без добрив – 2,36 т/га, або 72%. За внесення 12 т/га гною ВРХ і зменшеної вдвічі дози мінеральних добрив N50Р30К50 приріст знижувався до рівня 1,69 т/га (57%). За застосування ОМБД – органік у дозі 2 т/га по фону соломи гороху і позакореневого підживлення гуматом було досягнуто найвищої врожайності, яка склала 5,18 т/га, та була близькою за урожайністю до внесення побічної продукції попередника разом із біодеструктором + N30 і позакореневим підживленням гуматом, яка склала 5,08 т/га з приростом до контролю – 1,40 т/га, або 38%.
За традиційних систем удобрення найвищий рівень рентабельності 171 і 189% визначено за органічної 6 і 12 т/га сівозмінної площі гною ВРХ, та за відновлюваної системи ОМБД – 4-4-4 –1 т/га і 0,5т/га + N40 181 і 162% відповідно.
Дата реєстрації
2024-06-20
Додано/оновлено в НРАТ
2024-06-20 / 2026-07-01
