Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002315, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-06-2024 Статус Запланована Назва роботи Клініко-діагностичні особливості когнітивних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію, коморбідну з гіпотиреозом. Здобувач Лесів Мар’яна Ігорівна, Керівник Гриб Вікторія Анатоліївна Опонент Насонова Тетяна Іванівна Опонент Міщенко Тамара Сергіївна Рецензент Скрипник Надія Василівна Рецензент Федоров Сергій Валерійович Опис Поставлена мета дослідження досягнута шляхом обстеження 140 пацієнтів (40 осіб – з АГ ІІ ст, 40 осіб – з гіпотиреозом, 60 пацієнтів – з поєднаною патологією) та 30 практично здорових осіб, що слугували контрольною групою (КГ) та морфологічного дослідження головного мозку 7-ми щурів із експериментальним гіпотиреозом та 5-ти інтактних щурів. Найбільшою мірою чутливості щодо виявлення КП серед трьох загальноприйнятих шкал (MMSE, МоCA, ACE-R) володіла шкала ACE-R: в І групі чутливість шкали - 77,6% (95% ДІ: 61,6-89,2), в ІІ - 76,7% (95% ДІ: 63,7-86,6), в ІІІ групі - 85,0% (95% ДІ: 73,4-92,9), тому шкала ACE-R була обрана для визначення тих доменів, які першочергово страждають у пацієнтів кожної з груп: при артеріальній гіпертензії (АГ) – пам’ять та виконавчі функції, при гіпотиреозі – увага та просторові функції, при поєднанні обох захворювань - зазначені домени. Отримані результати свідчать про наявність амнестичних багатодоменних помірних когнітивних розладів у пацієнтів з АГ, поєднаного з гіптиреозом, а також при ізольованих АГ та гіпотиреозі. Відсутність депресивного розладу в осіб всіх груп була представлена меншою питомою вагою випадків у порівнянні з КГ (р<0,05): в І групі- 37,5%, в ІІ - 22,3%, в ІІІ групі - 18,3%; легкий ступінь депресії виявлено у 52,5%, 62,5% та 53,3%; помірний ступінь - у 10,0%, 15,0%, 28,3% відповідно. Сильний кореляційний зв’язок встановлений між рівнем усередненого офісного САТ за період захворювання в І групі та методикою завчання 10 слів, запропонованої Лурія (r=-0,75; р<0,001), ТМТ-В (r=0,75; р<0,001), що вказувало на вплив рівня компенсації захворювання на порушення пам’яті та виконавчих функцій, у ІІ групі – між рівнем ТТГ та методикою з використання таблиць Шульте (r=0,84; р<0,001), доменом «Просторові здібності» (r=-0,87; р<0,001), що вказувало на порушення уваги та просторових здібностей; в ІІІ групі – між рівнем САТ та методикою завчання 10 слів, запропонованої Лурія (r=-0,77; р<0,001), ТМТ-В (r=0,74; р<0,001); між рівнем ТТГ та методикою з використання таблиць Шульте (r=0,80; р<0,001), доменом «Просторові здібності» (r=-0,69; р<0,001), що свідчило на порушення пам’яті, виконавчих функцій, уваги, просторових здібностей. При аналізі показників когнітивних слухових викликаних потенців (КСВП) пацієнтів всіх груп нами виявлена білатеральна просторова зміна амплітудно-часових параметрів компоненту P300 КСВП. Під впливом запропонованої комплексної терапії із застосуванням фізичної, когнітивної реабілітації та препаратів пірацетаму і холіну альфосцерат у пацієнтів з АГ, поєднаною з гіпотиреозом, відмічали суттєві позитивні зміни когнітивних функцій. Зменшувалися прояви депресії, проте значення шкали Беца у всіх групах після терапії вказували на певний ступінь афективних порушень. Стан фізичного здоров’я пацієнти 3 групи оцінили як задовільне – показник не відрізнявся від КГ (р>0,05). Стан психічного здоров’я пацієнти всіх груп лікування оцінили позитивно: покращення відмічене на 16,3-16,5%, проте в жодній з груп показник ПЗ не відповідав межам КГ. Дані об’єктивної оцінки когнітивних функцій (КСВП) після лікування відповідали динаміці нейропсихологічних шкал. Уперше, ґрунтуючись на результатах комплексного клініко-анамнестичного дослідження, визначені прогностичні чинники виникнення когнітивних порушень у пацієнтів з АГ та гіпотиреозом: проведене дослідження ступеня компенсації АГ за усередненим рівнем АТ та гіпотиреозу - за усередненим рівнем ТТГ за період захворювання. Доповнено дані про невисокий рівень комплаєнтності у пацієнтів з АГ, гіпотиреозом та при поєднанні захворювань. Уперше визначені уражені домени когнітивних функцій у осіб з АГ та гіпотиреозом, виявлено взаємозв’язок з фізичним та психічним компонентами якості життя. Уперше досліджені зміни нейрофізіологічних показників КСВП Р300, виявлені найбільш вразливі ділянки мозку при АГ та гіпотиреозі, співставлено дані нейропсихологічного та нейрофізіологічного методів дослідження когнітивних розладів. Уперше отримано результати морфологічного дослідження головного мозку щурів на ранніх стадіях експериментального гіпотиреозу; визначено значне ураження зубчастої звивини, СА1 поля гіпокампу та незначні прояви морфологічних змін префронтальної ділянки. Доповнено дані щодо морфологічних змін при гіпотиреозі в експерименті: нейро-гліальна патологія відбувається паралельно із судинними порушеннями. Уперше обґрунтовано схему лікування когнітивних порушень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпотиреозом із застосуванням на фоні фізичного та когнітивного тренування пірацетаму і холіну альфосцерат. Ключові слова: когнітивні порушення, артеріальна гіпертензія, гіпотиреоз, щитоподібна залоза, нейропсихологічне тестування, якість життя, когнітивні викликані потенціали, морфологічні зміни, лікування. Галузь-Медицина. Дата реєстрації 2024-06-21 Додано в НРАТ 2024-06-21 Закрити