Реєстраційний номер
0824U002370, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-07-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація лікування дітей хворих на гострий бронхіт з урахуванням гормонального і імунологічного статусів
Здобувач
Гавриленко Анастасія Олександрівна,
Керівник Сміян Олександр Іванович
Опонент Нечитайло Юрій Миколайович
Опонент Овчаренко Леонід Сергійович
Опонент Макєєва Наталія Іванівна
Рецензент Качковська Владислава Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
Захворювання органів дихання, зокрема гострий бронхіт, є поширеною проблемою в педіатрії, що потребує пильної уваги спеціалістів. Розуміння взаємодії між гормонами щитоподібної залози та реакціями імунної системи має велике значення для розкриття патофізіології респіраторних захворювань у дітей, зокрема гострого бронхіту. Гормони щитоподібної залози відіграють важливу роль у регулюванні різних механізмів імунної відповіді. Дослідження цих взаємозв'язків є важливим для розробки більш ефективних та персоналізованих методів лікування.
Дослідження, спрямовані на оцінку ефективності імуномодуляторів, таких як бактеріальні лізати, у лікуванні респіраторних захворювань у дітей, включаючи гострий бронхіт, мають велике значення в сучасній медицині. Ці імуномодулятори можуть активувати імунну систему, сприяючи зниженню тяжкості та тривалості захворювання. Дослідження дієвості цих засобів у дітей із гострим бронхітом мають велике практичне значення, оскільки вони можуть вказати на шляхи зменшення частоти захворювань, уникнення рецидивів та зниження потреби у застосуванні антибіотиків.
Метою дисертаційної роботи було удосконалити методи діагностики та підвищити ефективність лікування дітей дошкільного віку, хворих на гострий бронхіт, на підставі встановлених факторів ризику, клініко-патогенетичних механізмів перебігу захворювання, гормонального та імунологічного статусу дитини, шляхом застосування імуномодулюючого препарату.
Для аналізу та обґрунтування отриманих результатів дослідження були використані наступні методи: клініко-анамнестичні, лабораторні (клінічний аналіз крові, визначення вмісту гормонів у сироватці крові (тиреотропний гормон, загальні та вільні фракції йодтиронінів, реверсивний трийодтиронін, антитіла до тиреопероксидази, кортизол), а також змін клітинної (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+) і гуморальної ланки імунітету (IgA, IgM, IgG), опозиційних пулів цитокінів (IL-4 та INF-γ)), інструментальні та методи статистичної обробки даних.
У ході проведеного дослідження було обстежено 135 дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років), хворих на гострий бронхіт, у період розпалу хвороби та реконвалесценції. Їх було розподілено на дві групи. Першу групу склали 92 дитини, хворі на гострий бронхіт, у другу – увійшли 43 пацієнти з гострим бронхітом та ознаками синдрому еутиреоїдної патології. Кожна з цих груп була розділена на дві підгрупи залежно від включення до стандартної схеми терапії імуномодулятора. Групу контролю склали 28 практично здорових дітей.
Під час виконання дисертаційного дослідження було з’ясовано, що у дітей, хворих на гострий бронхіт, майже у кожному третьому випадку (43 (31,85 ± 4,02 %)) спостерігаються субклінічні функціональні зсуви показників гормонального статусу, які характерні для синдрому еутиреоїдної патології першого типу або «синдрому низького Т3». Так, у дітей, хворих на гострий бронхіт із ознаками синдрому еутиреоїдної патології, встановлено достовірно підвищену концентрацію реверсивного трийодтироніну та кортизолу у сироватці крові, а також достовірне зниження рівня загальної та вільної фракції трийодтироніну, порівняно з пацієнтами І та контрольної групи.
Згідно розробленої математичної моделі розрахунку ризику розвитку тяжкого перебігу гострого бронхіту у дітей дошкільного віку найбільш інформативними клініко-анамнестичними чинниками є хронічна патологія верхніх дихальних шляхів у близьких родичів пацієнтів та паління батьків, особливо за умови наявності даної шкідливої звички у обох батьків, чотирибальні кашель і аускультативно визначені легеневі хрипи згідно шкали BSS-ped. Серед гормональних показників чинником середнього ступеня ризику є загальний трийодтиронін та кортизол, а високого – реверсивний трийодтиронін. Щодо показників імунологічного статусу, то факторами середнього ступеня ризику є СD4+, СD8+, СD16+, СD22. Також поєднання змін СD4+ та вільного трийотироніну, СD3+ та вільного трийотироніну, СD3+ та загального трийодтироніну значно збільшує ризик розвитку тяжкого перебігу гострого бронхіту у дітей дошкільного віку.
У ході проведеного лікування дітей дошкільного віку, хворих на гострий бронхіт, було встановлено, що застосування досліджуваного імуномодулюючого препарату мало позитивний ефект, що підтверджується швидшим об’єктивним покращенням стану, скороченням частоти тривалої гіпертермії, періоду катарального синдрому, терміну застосування антибактеріальних засобів та загальної тривалості терапії, впливом на гормональний та імунологічний статус пацієнтів.
Дата реєстрації
2024-07-01
Додано/оновлено в НРАТ
2024-07-01 / 2026-07-02
