Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002371, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-08-2024 Статус Захищена Назва роботи Криміналістична характеристика та особливості розслідування сексуального насильства в умовах війни Здобувач Наумкін Олексій Олегович, Керівник Кікінчук Василь Васильович Опонент Чорноус Юлія Миколаївна Опонент Спіцина Ганна Олександрівна Рецензент Абламський Сергій Євгенович Рецензент Степанюк Руслан Леонтійович Опис У дисертації за результатами наукових досліджень та положень чинного законодавства обґрунтовано, що розробка окремої криміналістичної методики розслідування сексуального насильства в умовах війни є актуальною та доречною. Сформульовано теоретичні положення та практичні рекомендації, що можуть бути використані для побудови криміналістичних методик розслідування інших різновидів злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Висвітлено змістовне наповнення поняття насильства в контексті суспільно-небезпечного явища кримінального правопорушення. Проаналізовано думки учених щодо трактування сексуального насильства, що дозволило запропонувати власне авторське бачення даного терміну, а також виокремити характерні ознаки досліджуваної наукової абстракції. З’ясовано місце та значення криміналістичної класифікації злочинів будь-якого типу в побудові дієвої криміналістичної методики. Зауважено, що перша виступає підставою систематизації останньої. Акцентовано увагу на вагомий вплив елементів складу злочину на побудову такої інформаційної моделі. Здійснено аналіз наукових праць щодо криміналістичної класифікації злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, зокрема зґвалтування. Запропоновано в основу криміналістичної класифікації сексуального насильства в умовах війни вмонтувати два взаємопов’язаних критерії як то кримінального-правовий та криміналістичний. Така концепція дозволила розробити ґрунтовні теоретичні положення та дієві практичні рекомендації щодо особливостей розслідування кримінальних правопорушень відзначеної категорії. Виокремлено критерії криміналістичної класифікації сексуального насильства в умовах війни. Через призму наукової дискусії розглянуто позиції учених щодо визначення поняття «особа злочинця» в кримінологічному та криміналістичному сенсі. Вказано, що сам факт наявності соціально-негативних ознак у будь-якої людини не визначають лінію її поведінки, не спонукають до вчинення злочину та не наділяють її образ суспільною небезпечністю. Встановлено індивідуальні показники особи злочинця, які прямо чи опосередковано могли вплинути на його суспільно-небезпечну поведінку. Систематизовано інформацію про насильника у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених ст. 153 КК України, за критеріями кримінально-правового, тактичного, криміналістичного та кримінологічного значення. Типізовано особу злочинця під час розслідування сексуального насильства в умовах війни за соціально-демографічними та морально-психологічними показниками. Відзначено, що інформаційних масив про особу потерпілого лежить в основі організації досудового розслідування кримінальних правопорушень. Виділено ряд факторів-індикаторів, що впливають на поведінку жертви за вказаним різновидом статевих злочинів. Проаналізовано міжнародний досвід та положення вітчизняного законодавства щодо встановлення кола постраждалих від злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Здійснено типізацію особи потерпілого у кримінальних провадженнях щодо сексуального насильства в умовах війни за відповідними криміналістично значимими підставами. Розкрито зміст способу злочину як обов’язкового складового елементу будь-якого суспільно небезпечного діяння, що переслідується законом України про кримінальну відповідальність. З’ясовано відмінність роз’яснення наведеної дефініції з урахуванням предметної області науки криміналістики та кримінального права. Наведено позиції учених щодо виокремлення способів вчинення зґвалтування як різновиду статевих злочинів. Узагальнення судової та слідчої практики щодо сексуального насильства в умовах війни, статистичних даних в результаті інтерв’ювання слідчих, дотичних до їх розслідування, дозволило типізувати способи вчинення злочинів, що розглядаються, у чотири великі групи з урахуванням відомостей про характерну лінію поведінки особи злочинця до, під час та безпосередньо після реалізації незаконного умислу. Констатовано криміналістичну значимість слідової картини під час досудового розслідування сексуального насильства в умовах війни. Розмежовано інформаційну цінність поняття «речові докази» та «сліди злочину». Наведено думки вчених щодо їх диференціації з урахуванням сутності, механізму утворення та результатів взаємодії. Виділено слідову картину характерну для кримінальних правопорушень, передбачених ст. 153 КК України, що об’єднує в собі як матеріальні, так й ідеальні відображення. Беззаперечним є той факт, що власне особа потерпілого та особа злочинця є носіями ідеальних слідів сексуального насильства також. Дата реєстрації 2024-07-01 Додано в НРАТ 2024-07-01 Закрити