Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002422, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Особливості клінічного перебігу, лікування і профілактики артеріальної гіпертензії, обумовленої несприятливим впливом психосоматичних факторів в умовах коморбідності Здобувач Черкун Маргарита Петрівна, Керівник Катеренчук Іван Петрович Опонент Вакалюк Ігор Петрович Опонент Хухліна Оксана Святолавівна Рецензент Герасименко Лариса Олександрівна Рецензент Шаєнко Златослава Олексіївна Опис Дисертація присвячена вивченню проблеми ізольованого чи коморбідного перебігу артеріальної гіпертензії (АГ) у пацієнтів в залежності від їх територіальної приналежності. Коморбідним вважали перебіг АГ в поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) та цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. За даними літературних джерел, на гіпертонічну хворобу (ГХ) в Україні на даний час хворіє близько 13 мільйонів осіб, що становить майже третину дорослого населення країни. При цьому тільки 2 із 3 знають про своє захворювання, а ще менша частка сумлінно лікується та виконують рекомендації лікуючого лікаря. Стосовно світової статистики, реєструється, що у 2025 році кожний п’ятий громадянин планети хворітиме на ГХ, і тенденції до її зниження не прогнозується. В Україні, кількість хворіючих на артеріальну гіпертензію майже співпадає із даними світової захворюваності. Враховуючи, що ускладнення АГ призводить до високої інвалідизації та смертності населення, у тому числі працездатного віку, тема має свою актуальність. Особливу увагу приділено факторам ризику АГ, при цьому акцент був на відмінності останніх у пацієнтів, що проживають у сільській та міській місцевостях. Дослідження проводилося на кафедрі внутрішньої медицини №2 Полтавського державного медичного університету. Клінічною базою було Комунальне підприємство «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради». У дослідження включено 152 пацієнти з ізольованим та коморбідним перебігом АГ, які були повністю обстежені за загальноприйнятими протоколами, а також додатково з допомогою опитувальників MMAS-8, HADS, за шкалою Холмса-Рея та SF-36. На першому етапі дослідження було виявлено, що інформованішими щодо факторів ризику виникнення АГ були пацієнти що проживали у місті. У той же час, серед коригованих факторів ризику переважали аліментарні чинники (нераціональне харчування та як наслідок ожиріння), та зниження рухової активності. Констатовано, що рівень тривоги та депресії наростають із наростанням коморбідності, а також встановлено міцну кореляційну залежність у пацієнтів із клінічними проявами тривоги чи депресії із показниками ліпідного обміну (індекс атерогенності і тригліцеридів). Стосовно рівня накопиченого стресу (шкала Холмса-Рея), встановлено прямий міцний кореляційний зв’язок між рівнем накопиченого стресу та рівнем систолічного АТ (r>0,89). Стосовно якості життя, констатовано зниження останньої із наростанням коморбідності. У пацієнтів з ізольованим перебігом ГХ, якість життя була найвищою, і фактично мало впливала на повсякденне життя пацієнтів. У той же час, у пацієнтів з поєднаним перебігом ГХ та ІХС, що проживали в місті, клінічно вираженими були симптоми перевтоми та загального виснаження (RP), тоді як у пацієнтів сільської місцевості клінічно виражені були больові відчуття (BP), які в подальшому впливали на можливість виконання повсякденних справ. Окрім цього, для міських жителів було характерним зниження життєвої активності (VT) та рольового функціонування обумовленого емоційним станом (RE). У пацієнтів з коморбідним перебігом ГХ, ІХС та ЦД 2 типу, що проживали в сільській місцевості, якість життя знижувалася за рахунок як психічного так і фізичного компонентів здоров’я. Клінічно виражена різниця визначалася у емоційному стані (RE), рівні життєвої активності (VT), та рівні психічного здоров’я (МН). Щодо фізичного компоненту здоров’я, клінічно вираженою була різниця у показниках фізичного функціонування (PF), загального стану здоров’я (GH) та рольового функціонування обумовленого фізичним станом (RP). З метою зменшення кардіоваскулярного ризику, на підставі проведеного аналізу, запропоновано універсальні алгоритми скринінг діагностики (анкетної самодіагностики) та профілактичного консультування розробленими інформаційними картами щодо немедикаментозної корекції основних факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ) в залежності від території проживання пацієнта. Розроблено алгоритми профілактичного консультування щодо ведення здорового способу життя, дієти, фізичної активності в залежності від територіальної приналежності пацієнтів. На другому етапі дослідження проведений аналіз 110 із 152 пацієнтів (70,9%), які отримали на первинному етапі розроблені рекомендації, та взяли участь у повторному анкетуванні. Серед них дотримувалися рекомендацій – 78 пацієнтів (70,9%), не дотримувалися рекомендацій або виконували їх не регулярно – 32 хворих (29,1%). Загалом констатовано помірне підвищення як фізичного так і психічного компонентів ЯЖ як у міських так і у сільських жителів. Проте суттєво відрізнялися показники у пацієнтів які дотримувалися та у тих що не регулярно або зовсім не виконували надані рекомендації, що дозволило зробити висновок про ефективність розроблених рекомендацій. Дата реєстрації 2024-07-03 Додано в НРАТ 2025-01-17 Закрити