Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002436, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-08-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Адміністративно-правове забезпечення реалізації принципів доброго врядування (good governance), як засобу запобігання корупції у діяльності публічної влади Здобувач Коваленко Вадим Валентинович, Керівник Зливко Станіслав Володимирович Опонент Галай Вікторія Олександрівна Опонент Гречанюк Роксолана Володимирівна Опонент Рєзнік Олег Миколайович Рецензент Ніщимна Світлана Олексіївна Опис У дисертаційному дослідженні здійснено комплексне теоретичне узагальнення і запропоновані нові підходи стосовно вирішення наукового завдання щодо визначення змісту адміністративно-правового забезпечення реалізації принципів доброго врядування, як засобу запобігання корупції у діяльності публічної влади. У дисертації обґрунтовано низку нових концептуальних положень, висновків і рекомендацій, що мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема вперше: узагальнено результати впровадження концепції «good governance» у вітчизняному законодавстві та визначено окремі її напрями, які посилено завдяки реалізації процедурного змісту принципів доброго урядування. Аргументовано запровадження моніторингу відповідності принципів розробкам антикорупційної програми, що ухвалюється відповідно до ст. 62 Закону України «Про запобігання корупції», а також ініціативних програм, що втілюються в життя за рішенням органів місцевого самоврядування, державних та недержавних організацій. Запропоновано поняття «корупціогенні фактори» в діяльності органів публічної адміністрації розглядати як положення актів чи норми, зокрема розпорядчих документів чи відповідних рішень, які створюють правові підстави для вчинення корупційних правопорушень чи правопорушень, пов’язаних з корупцією. Акцентовано, що роль принципів доброго врядування для зменшення корупціогенних факторів у діяльності органів публічної адміністрації безумовно є значною. Винятково комплексне дотримання усіх принципів доброго врядування у практичній діяльності органів публічної адміністрації сприятиме зменшенню виникнення корупціогенних факторів та загалом запобіганню корупції. Також удосконалено аналіз системного бачення концепції «Good Governance», до якого віднесено: по-перше, що добре урядування має безпосередній зв’язок з такими категоріями, як здійснення прав людини та основних свобод, стійке економічне зростання, сталий розвиток та викорінення бідності та голоду, боротьба з корупцією, сприяння доступу до інформації, встановлення активної, вільної та значущої участі та посилення здійснення правосуддя, прозорості, підзвітності; по-друге, у співвідношенні з вищенаведеними поняттями, кожне з яких складає власний комплекс завдань і принципів та є суспільно важливими цінностями, добре урядування розглядається як одне із переліку, а не об’єднувальне поняття; по-третє, низка інших категорій згадуються Генеральною Асамблеєю ООН як складові доброго урядування: підзвітна та прозора державна служба, яка підтримує найвищі стандарти ефективності, компетентності та доброчесності, є одним із важливих компонентів доброго урядування. Сформульовано поняття змісту антикорупційної діяльності, який полягає у поєднанні низки складових: проведення спеціалізованої політики із запобігання корупції, втілення в життя антикорупційних заборон, обов’язків та розширення відповідних знань – визначає адміністративно-правовий профіль діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції; боротьба з корупцією за допомогою правоохоронних заходів формує профіль діяльності спеціалізованих антикорупційних органів: органів прокуратури, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, а також частку повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції, що є правоохоронними за змістом; функціональні повноваження спеціалізованих антикорупційних органів охоплюють лише частину антикорупційної діяльності, яку можна назвати загальнонаціональною. Проте робота із запобігання корупції в Україні здійснюється і на локальному рівні, у кожній установі чи організації, у державних органах, а до певної міри і в організаціях приватного сектору. Основними владними управлінськими функціями суб’єктів публічної влади, завдяки яким сьогодні відбувається процес дотримання і впровадження принципів доброго урядування, визначено нормотворчу, контрольну функції та функцію надання адміністративних послуг. Окрім того, дістали подальшого розвитку обґрунтування виокремлення етапів формування принципів доброго врядування та передумов їх виникнення в Україні. Також зроблено висновок, що нормативно-правове регулювання принципів доброго врядування здійснюється завдяки низці нормативно-правових актів, які базуються на міжнародних стандартах урядування, але жоден з них не містить повного переліку названих принципів та процедур реалізації їх змісту, переважно відсилаючи до положень інших правових актів відповідного напряму. Зроблено уточнення таких понять, як: дискреція – це можливість приймати рішення в діяльності органів публічної адміністрації з певною мірою свободи розсуду; правова невизначеність – це відсутність чіткості у правових конструкціях, що створює ризики неоднозначного їх застосування на практиці; конфлікт інтересів – це наявність приватного інтересу, що виявляється у ймовірності впливу на об’єктивність під час прийняття рішення або у безпосередньому впливі на прийняття рішення; неправомірна вигода – це отримання будь-яких вигод, що не передбачені чинним законодавством. Дата реєстрації 2024-07-03 Додано в НРАТ 2024-08-13 Закрити