Реєстраційний номер
0824U002480, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
02-08-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Методика розслідування незаконного заволодіння транспортним засобом.
Здобувач
Ракович Максим Миколайович,
Керівник Мудрецька Ганна Володимирівна
Опонент Пиріг Ігор Володимирович
Опонент Волобуєв Анатолій Федорович
Рецензент Янковий Микола Олександрович
Рецензент Лісніченко Дмитро Вікторович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеський державний університет внутрішніх справ
Опис
Дисертація є монографічним дослідженням основних проблемних питань, пов’язаних з формуванням методики розслідування незаконногозаволодіння транспортним засобом в сучасних умовах.
На основі аналізу чинного законодавства, слідчосудової практики і наукових досліджень робиться висновок, що вихідними положеннями для формулювання методичних рекомендацій щодо озслідування незаконного заволодіння транспортним засобом є кримінальноправова і криміналістична характеристика кримінальних правопорушень даного виду, яка включає наступні положення: предметом посягання є тільки механічний транспортний засіб, який приводиться в рух за допомогою двигуна внутрішнього згоряння або електричного двигуна потужністю понад 3 кВт; суб’єктом кримінального правопорушення є особа, яка не має права на користування конкретним транспортним засобом, яким вона заволодіває; потерпіла особа, зазвичай, знаходиться у закономірному зв’язку з особою, яка вчинила кримінальне правопорушення та обраним ним способом заволодіння транспортним засобом; місце, час та обстановка розглядається як частини об’єктивної сторони кримінального правопорушення і закономірно пов’язані з іншими елементами механізму його вчинення; способами незаконного заволодіння транспортним засобом є активні дії зловмисника, спрямовані на отримання можливості протиправного керування транспортним засобом; сліди кримінального правопорушення обумовлюються характером заволодіння транспортним засобом (таємного, з використанням фізичного насильства або погрози ним, використання обману або зловживання довірою).
Відзначається, що характер та обсяг первинної інформації про незаконне заволодіння транспортним засобом, а також результати дій групи реагування патрульної поліції формують характер слідчої ситуації початкового етапу розслідування. Результати проведення невідкладних слідчорозшукових дій (огляд місця події; допит потерпілого; витребування та отримання від потерпілого речей і документів; допит свідківочевидців; зняття показань технічних приладів та технічних засобів) закладають підґрунтя для успішного вирішення завдань досудового розслідування.
Визначено чотири типові слідчі ситуації, відповідні тактичні завдання розслідування та засоби їх вирішення.
Проаналізовані типові слідчі ситуації наступного етапу розслідування, що зумовлені повідомленням особі про підозру та реагуванням на неї (підозрюваний повністю визнає свою вину в інкримінованому незаконному заволодінні транспортним засобом; визнає свою вину частково; не визнає свою вину). Підкреслюється, що основним тактичним фоном розслідування на даному етапі є використання доказів, покладених в основу підозри, а також проведення слідчих (розшукових) дій для перевірки показань підозрюваного, наприклад, заяви про алібі.
Зазначається, що особливості проведення слідчих (розшукових) дій зумовлюються, перш за все, характером слідів даного виду кримінального правопорушення, на виявлення яких вони спрямовуються. З урахуванням цього, зокрема визначені особливості огляду транспортного засобу або його частин (вузлів, агрегатів) в залежності від місця та обставин їх виявлення.
Підкреслюється значущість допиту потерпілого, зокрема показань щодо: ознак викраденого транспортного засобу; місця і часу його зберігання; чи був застрахований; хто із знайомих потерпілому осіб міг заволодіти ним тощо.
Суттєвим доповненням відомостей, отриманих від потерпілого, є показання свідків, які поділяються на свідків очевидців та інших свідків.Окремо проаналізовані особливості допиту підозрюваного, які
зумовлюються, з одного боку його правами (підлягають детальному роз’ясненню і дотриманню), а з іншого – можливістю оперування доказами, покладеними в основу підозри. Акцентується увага на максимальній деталізації показань підозрюваного при запереченні ним своєї вини з наступною їх перевркою іншими слідчорозшуковими діями. Відзначається, що важливим тактичним фоном допиту підозрюваного є роз’яснення процесуального інституту угод у кримінальному провадженні (угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості).
Підкреслюється, що угода в кримінальному провадженні є своєрідним компромісом, який досягається між сторонами і втілює їх домовленість про визнання вини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, порядок та характер її відшкодування, вид і міру покарання для підозрюваного (обвинуваченого) або звільнення його від відбування покарання з випробувальним терміном. Окрім процесуального аспекту угоди мають й тактичний аспект, який полягає у спонуканні підозрюваного до співробітництва із слідством та сприянні у швидкому та ефективному
здійсненні кримінального провадження.
Звертається увага на особливості проведення обшуку транспортного засобу, обумовлені його завданням, яке полягає в отриманні доказів перебування у транспортному засобі підозрюваної особи, а також ситуацією, в якій було виявлено транспортний засіб...
Дата реєстрації
2024-07-10
Додано/оновлено в НРАТ
2024-08-29 / 2026-07-01
