Реєстраційний номер
0824U002486, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
05-07-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Діагностика, профілактика та лікування ранніх післяопераційних запально-деструктивних ускладнень у хворих на гострий перитоніт
Здобувач
Шурма Андрій Ігорович,
Керівник Гринчук Федір Васильович
Опонент Шевчук Ігор Михайлович
Опонент Войтів Ярослав Юрійович
Рецензент Польовий Віктор Павлович
Рецензент Коновчук Віктор Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Буковинський державний медичний університет
Опис
Мета дослідження полягала у покращанні результатів лікування хворих на гострий перитоніт шляхом розробки інформативних критеріїв діагностики, ефективних методів профілактики та лікування ранніх запально-деструктивних інтраабдомінальних ускладнень на основні поглибленого вивчення механізмів їхнього розвитку.
Завданнями дослідження стали: розробка і патогенетичне обґрунтування нових методів ранньої діагностики гострого перитоніту та післяопераційних запально-деструктивних інтраабдомінальних ускладнень після операцій у хворих на гострий перитоніт; розробка і патогенетичне обґрунтування нових методи діагностики життєздатності порожнистих органів травлення; розробка і патогенетичне обґрунтування нових методів профілактики неспроможності швів на порожнистих органах травлення; розробка і патогенетичне обґрунтування нових методів санації очеревинної порожнини у хворих на гострий перитоніт; удосконалення комплексної тактики лікування хворих на гострий перитоніт та оцінювання її ефективності.
Проведені дослідження ефективності напрацьованих методів діагностики, прогнозування, профілактики і лікування дозволили запропонувати діагностично-лікувальний алгоритм, що містить основні групи заходів на різних етапах лікування хворих. Його застосування дозволяє послідовно диференційовано обирати обсяг лікування на різних етапах лікування хворих з урахуванням ризику розвитку післяопераційних ускладнень, визначеного за напрацьованою шкалою.
У хворих групи звичайного і збільшеного ризику доцільно використовувати стандартні показання до передопераційного підготування. Водночас у хворих групи збільшеного ризику необхідно посилювати антибактеріальну терапію. У хворих групи високого ризику необхідно розширювати показання до передопераційного приготування і його обсяг.
Обсяг хірургічного втручання у хворих групи звичайного ризику уточнень не потребує. У хворих групи збільшеного ризику обов’язковим є застосування додаткових заходів з профілактики ранових ускладнень. У хворих групи високого ризику доцільно посилювати заходи з інтраопераційної санації очеревинної порожнини, для чого, зокрема, використовувати інстиляцію Г-КСФ, дренувати очеревинну порожнину у всіх випадках, а якщо причиною поширеного перитоніту була защемлена грижа, патологія ободової кишки чи абдомінальна ішемія, потрібно збільшувати кількість дренажів, що слід також використовувати у разі післяопераційного перитоніту. У випадках розлитого чи загального гнійного перитоніту, спричиненого ураженням ободової кишки, абдомінальною ішемією, неспроможністю швів, поширеного післяопераційного перитоніту, у пацієнтів з супутньою патологією, що суттєво порушує стан захисних систем доцільно розширяти показання до застосування запрограмованих повторних санацій очеревинної порожнини. Окрім цього, раціональним є використання процедури «damage control» у випадках вимушеного накладання швів значно змінені порожнисті органи. Під час первинної операції слід використовувати засоби з профілактики неспроможності. Під час повторних утручань можна вчасно виявити ознаки ускладнення і застосувати необхідні превентивні заходи.
Після операції у хворих групи звичайного ризику раціональним є базове лікування. За збільшеного ризику слід акцентувати на запобіганні запальним рановим ускладненням. У хворих групи збільшеного ризику, за наявності розлитого чи загального гнійного перитоніту, і у хворих групи високого ризику раціональним є призначення комплексу з трьох антибактеріальних препаратів. Якщо визначена за шкалою сума пунктів становить 11 і більше доцільно призначати допоміжні засоби, спрямовані на корекцію основних механізмів запального процесу, розглядати питання про застосування екстракорпоральних методів детоксикації.
Для раннього виявлення ознак післяопераційних ускладнень, у хворих групи високого ризику слід обов’язково проводити моніторинг лабораторних параметрів, серед іншого, показників оптичної густини. У разі їх збільшення, навіть за відсутності інших проявів, потрібно активно обстежувати пацієнтів із застосуванням інструментальних методів.
Дата реєстрації
2024-07-11
Додано/оновлено в НРАТ
2024-07-11 / 2026-07-01
