Search academic texts

Registration Number

0824U002493, PhD dissertation

Status

Доктор філософії, 081, Право

Date

23-07-2024

popup.evolution

o

Title

Criminal liability for enforced disappearance in Ukraine.

Author

Ihor A. Onyshkevich,

popup.head Galina Z. Yaremko
popup.opponent Lesia I. Skreklia
popup.opponent Anna S. Politova
popup.review Iryna B. Hazdayka-Vasylyshyn
popup.review Oleksandr K. MARIN

Description

Аналіз стану теоретичного дослідження кримінальної відповідальності за насильницьке зникнення показав, що насильницьке зникнення прицільно досліджувалося науковцями в різних теоретико-правових вимірах: кримінально-процесуальному, криміналістичному, міжнародно-правовому, кримінологічному та власне кримінально-правовому. Однак, все ж залишаються питання, які є спірними, малодослідженими чи взагалі залишилися поза науковим аналізом. В ході дослідження виокремлено історичні (прогресивний розвиток в пам’ятках українського права розуміння цінності волі/свободи людини) та соціальні (формування на міжнародному рівні правового механізму захисту прав та свобод людини; приєднання України до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень; суспільна небезпека насильницького зникнення; збройна агресія Російської Федерації на території України, яка супроводжується масовими фактами депортації, приховування даних про військових та цивільних полонених, інших видів насильницького зникнення людей) передумови диференціації кримінальної відповідальності за насильницьке зникнення у законодавстві України. За результатами дослідження сформовано авторське бачення об’єкта насильницького зникнення, під яким слід розуміти цінності, на які посягає це злочинне діяння, та який має вирішальне значення для його правильної кваліфікації. Під час розгляду питання родового об’єкта насильницького зникнення було розмежовано теоретичні конструкції складів насильницького зникнення як загальнокримінального злочину (ст. 1461 КК України) та злочину проти людства, який вирізняється відповідними контекстуальними елементами. На підставі тлумачення понять «воля», «честь», «гідність», встановлено, що насильницьке зникнення безпосередньо та обов’язково посягає на волю людини у розумінні її фізичної свободи (у випадку незаконності позбавлення волі) та на гідність людини. Злочин насильницького зникнення є посяганням безпредметним, а потерпілим від такого злочинного діяння є людина. За результатами аналізу ознак об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 1461 КК України, вдалося встановити, що насильницьке зникнення (ч. 1 ст. 1461 КК України) за конструкцією є ускладненим кримінальним правопорушенням із двома обов'язковими діяннями, перше з яких – форми позбавлення волі людини – спричиняє однойменний наслідок, у разі якщо позбавленні волі відбувається незаконно, натомість вчинення другого обов’язкового діяння – «відмови або приховування» - спричиняють наслідок у виді залишення людини без захисту закону, однак такий наслідок не є «самостійним», за відсутності відповідної вказівки у ч. 1 ст. 1461 КК України. З огляду на такі міркування, було визначено, що насильницьке зникнення є злочином з формально-матеріальним складом, який вважатиметься закінченим з моменту вчинення другого з обов’язкових діянь. При цьому було доведено, що норма ч. 2 ст. 1461 КК України по відношенню до частини 1 становить собою кримінально-правову норму sui generis, тобто таку, що передбачає відповідальність за здійснення функцій підбурювача та пособника насильницького зникнення. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 1461 КК України, є закінченим з моменту вчинення відповідного діяння. Окрім цього, було визначено окремі законодавці хиби, що стосуються об’єктивної сторони складу діянь, передбачених нормою ст. 1461 КК України, та запропоновано шляхи їх вирішення. Щодо суб’єктивних ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 1461 КК України, встановлено, що суб’єкт злочину, передбаченого у ст. 1461, є спеціальним. Суб’єктивна сторона діянь, які викладені у ст. 1461 КК України, передбачає лише вину у формі прямого умислу як обов’язкову ознаку. Встановлено окремі законодавчі хиби в частині формулювання суб’єктивних ознак насильницького зникнення та сформовано бачення щодо шляхів їх усунення. В частині кримінально-правової кваліфікації насильницького зникнення сформульовано правила кваліфікації для певних випадків. Дослідження питання караності насильницького зникнення засвідчило необхідність перегляду існуючої концепції караності насильницького зникнення та запропоновано відповідні способи її удосконалення.

Registration Date

2024-07-11

popup.nrat_date

2024-07-11