Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002500, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-07-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Відповідальність за службове підроблення у кримінальному праві України. Здобувач СТЕПАНЮК Микола Володимирович, Керівник Авраменко Олексій Володимирович Опонент Письменський Євген Олександрович Опонент Гацелюк Віталій Олександрович Рецензент Газдайка-Василишин Ірина Богданівна Рецензент Пасєка Олексій Федорович Опис Степанюк М. В. Відповідальність за службове підроблення у кримінальному праві України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття освітньо-наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2024. Дисертація є комплексним монографічним дослідженням кримінальної відповідальності за службове підроблення у кримінальному праві України. Робота складається із трьох розділів. Перший розділ присвячено загальним засадам дослідження відповідальності за службове підроблення у кримінальному праві України. У цьому розділі здійснено аналіз стану вивчення відповідальності за службове підроблення у доктрині кримінального права України, який засвідчив наявність низки малодосліджених або взагалі недосліджених аспектів відповідальності за це суспільно небезпечне діяння. Відтак виокремлено як малодосліджені у площині кримінальної відповідальності за службове підроблення питання щодо співвідношення альтернативних форм об’єктивної сторони складу цього кримінального правопорушення; розмежування службового підроблення від складів інших кримінальних правопорушень, предметом яких є офіційний документ; стосовно межі між кримінально караним підробленням офіційних документів та малозначним, за яке особа не підлягає кримінальній відповідальності, тощо. Недослідженими в теорії кримінального права залишаються можливість вчинення службового підроблення через бездіяльність; ефективність його караності тощо. Визначено, що суб’єктивна сторона, попри умисну форму вини до дій, спрямованих на підробку офіційного документа, повинна характеризуватися й іншими ознаками, оскільки в чинній редакції ст. 366 є доволі проблемною з огляду на відмежування кримінально караного діяння від не кримінально караного. Відповідно, запропоновано визначити спеціальну мету як обов’язкову ознаку кримінально караного підроблення службовою особою офіційного документа, а саме – вчинення зазначених дій з метою використання його підроблювачем чи будь-якою іншою особою для вчинення іншого суспільно небезпечного діяння. Аналіз теоретичних надбань, а також судової практики з цієї категорії проваджень засвідчив наявність низки проблем і у кваліфікації службового підроблення, і щодо призначення покарання за нього. Визначено, що такими проблемами є: ігнорування судами в окремих випадках значного розриву у часі між кількома фактами підробки офіційних документів, а отже, неврахування при кваліфікації кількох тотожних діянь такої кваліфікуючої ознаки, як повторність; кваліфікація діянь винної особи як службового підроблення у випадках, коли службова особа вчиняє зазначені дії виходячи за межі своїх повноважень; кваліфікація за співучасті у службовому підробленні з посиланням на ч. 2 ст. 27 КК (дій виконавця), що суперечить положенням ст. 29 КК України; постановлення судами першої інстанції обвинувальних вироків за службове підроблення у випадках, коли документ не містить всіх ознак офіційного документа, або ж притягнення до відповідальності осіб, які не відповідають усім ознакам службової особи; неврахування в окремих випадках при постановленні обвинувального вироку положень ч. 2 ст. 11 КК України щодо малозначності діяння. Відтак на підставі проведеного дослідження запропоновано низку змін та доповнень до Кримінального кодексу України в Дата реєстрації 2024-07-11 Додано в НРАТ 2024-07-11 Закрити