Search academic texts

Information × Registration Number 0824U002517, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 27-08-2024 popup.evolution o Title Integrated assessment of the environmental state of the water quality in the Kyiv reservoir Author Anna V. Kurovska, popup.head Vita P. Strokal popup.opponent Inna V. Shumyhai popup.opponent Anatolii M. Shevchenko popup.opponent Petro R. Khirivskyi popup.review Maryna M. Ladyka Description Основними водно-екологічними проблемами басейну Дніпра є забруднення органічними та біогенними речовинами, залишками засобів захисту рослин, засміченість пластиком та іншими побутовими відходами. На території басейну прослідковується вторинне забруднення внаслідок акумуляції шкідливих речовин. Проблему оцінювання доступних водних ресурсів належної якості для водокористування та водоспоживання різними галузями економіки розглянуто у нормативному документі України «Водна стратегія України на період до 2050 року». Проте вона потребує наукового обґрунтування та розробки відповідних рішень з огляду на екстремальні динамічні зміни, які потребують швидкого реагування та випереджаючих управлінських рішень. Київське водосховище є найвищим за каскадом Дніпровських водосховищ, входить до району басейну р. Дніпро. З’ясовано, що вода Київського водосховища використовується для різних видів водоспоживання та водокористування. У Київському водосховищі періодично відбуваються спалахи евтрофікації, що різко погіршує споживчі якості води. Виокремлено основні три шляхи потрапляння полютантів до Київського водосховища: природний (надходження відбувається внаслідок абразії берегів схилів водосховища, особливо на правому березі, де сформовані абразійно–зсувні та абразійно–обвальні осередки); антропогенний (надходження відбувається внаслідок діяльності сільськогосподарських та житлово–комунальних підприємств – скиди зворотних вод, рекреації – побутові відходи),змішаний (надходження відбувається в результаті вітрової та водної ерозії ґрунтів). З’ясовано, що особливу небезпеку для Київського водосховища становлять біогенні речовини, які надходять через точкові та дифузні джерела. Визначено, що точковими джерелами забруднення Київського водосховища є підприємства агропромислового виробництва, харчові підприємства, підприємства житлово–комунального господарства. Дифузні джерела, внаслідок діяльності яких відбувається опосередковане надходження біогенних речовин до Київського водосховища, представлено сільськогосподарськими фермерськими господарствами, які спеціалізуються на вирощуванні зернових, технічних та бобових культур та присадибними господарствами. Виконано сезонну оцінку якісного стану води Київського водосховища для встановлення кореляційних зв’язків параметрів якості та метеорологічних сезонних показників (температури повітря та води, кількості опадів). Під час моніторингу вмісту розчиненого кисню як основного індикативного показника якості поверхневих вод установлено, що його коливання, як і варто було очікувати, має сезонний характер. Найменші концентрації його були влітку, найвищі – взимку. За вмістом концентрації сполуки азоту амонійного у воді, високі концентрації виявлено впродовж всього періоду досліджень. Встановлено, що найвищі рівні концентрацій спостерігалися влітку та восени. За вмістом азоту нітратного у пробах води сезонні коливання незначні, його концентрація не перевищувала нормативних вимог. Уміст азоту нітритного був найвищим влітку, знижуючись взимку та восени, не перевищуючи нормативних вимог. Аналогічну ситуацію спостерігали щодо вмісту показника фосфатів. Найбільші значення концентрацій його були влітку, найменші – взимку, перевищення концентрації у воді стосовно його гранично-допустимого значення для водойм питного та господарчого призначення відсутнє. Розроблений алгоритм інтегральної оцінки екологічного стану природних вод за критеріальним підходом для різних видів водокористування. Інтегральна оцінка за критеріальним підходом – це узагальнення окремих критеріїв для оцінювання придатності використання водного об’єкту, як джерела для конкретного виду водокористування (іригаційний критерій – оцінювання води для сільськогосподарських потреб як зрошення, гігієнічний критерій – оцінювання води для питних та господарсько-побутових потреб), та оцінка самої водної екосистеми (екологічний критерій – оцінювання води як водної екосистеми, рибогосподарський критерій – оцінювання води для водойми рибогосподарського призначення). Використовуючи воду для забезпечення різних потреб, особливо з водосховищ, маємо враховувати потреби самої водної екосистеми, щоб екосистема не втратила спроможності до самовідновлення та підтримки екологічної рівноваги. До критеріїв інтегральної оцінки включені показники, що визначають екологічний стан води Київського водосховища. Алгоритм базується на п’яти основних етапах оцінювання. Перші чотири етапи – це якісна оцінка води для виокремлення ключових параметрів, що найбільш суттєво впливають на погіршення якісного стану води. П’ятий етап – кількісна та якісна оцінка води за інтегральним індикатором водного дефіциту на визначення дефіциту якісної води для різних видів водокористування. Registration Date 2024-07-11 popup.nrat_date 2024-07-11 Close