Дисертація доктора філософії. Стецюк Ігор Олегович. Ефективність клапанoзберігаючих операцій при аневризмі кореня та висхідного відділу аорти

Реєстраційний номер

0824U002518, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

05-09-2024

Статус

Захищена

Назва роботи

Ефективність клапанoзберігаючих операцій при аневризмі кореня та висхідного відділу аорти

Здобувач

Стецюк Ігор Олегович,

Керівник Тодуров Борис Михайлович
Опонент Руденко Костянтин Володимирович
Опонент Габрієлян Артур Володимирович
Рецензент Вітовський Ростислав Мирославович
Рецензент Сморжевський Валентин Йосипович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Опис

Дисертаційна робота присвячена результатам виконання клапанозберігаючої операції Девіда при хірургічному лікуванні аневризм кореня та висхідної аорти (ВА). Мета роботи – покращити ефективність хірургічного лікування та якість життя у пацієнтів з аневризмою кореня та висхідного відділу аорти Актуальність полягає в тому, що частота аневризм грудної аорти становить від 7,1 до 16,3 на 100 000 осіб на рік із збільшенням поширеності, причому у значно більшій мірі страждають чоловіки. На території України, кількість таких пацієнтів складає близько 3-4 тисяч осіб. У 2013 році загальна кількість смертей через будь-яку аневризму аорти склала понад 150 000 у всьому світі. Серед усіх аневризм грудного відділу, більшість — це аневризми кореня та висхідного відділу аорти. Хоча захворюваність і смертність від аневризм ВА порівняно нижчі, вони все ще є причиною значних ускладнень в окремих групах пацієнтів. Найбільш ефективним є лише хірургічний метод лікування. Найпопулярнішим і, мабуть, найвідомішим методом хірургічної корекції аневризми кореня та висхідного відділу аорти є протезування аортального клапана (ПАК) та аневризматичної частини аорти кондуїтом, а саме процедура Бенталла. Незважаючи на широке застосування, процедура має певні недоліки. Одним із головних обмежень – пожиттєвий прийом 3 антикоагулянтів, регулярне звернення до лікаря для контролю міжнародного нормалізованого відношення та високий ризик кровотеч. Альтернативна методика була представлена Тайроном Девідом, суть якої – реімплантація нативного аортального клапана (АК) у дакроновий протез. Операція стала відомою під назвами як – реімплантація АК або операція Девіда. Завдяки імплантації нативних стулок АК ця процедура дозволяє уникнути прийому антикоагулянтів і, отже, вищезгаданих ризиків. Фактично, протягом останнього десятиліття деякі світові хірурги вважали, що процедура Девіда є рівною, якщо не кращою, ніж процедура Бенталла: деякі автори рекомендували операцію Девіда як новий золотий стандарт для протезування проксимальної аорти. Саме тому необхідним є вивчення та детальний аналіз цієї методики. Ми розпочали виконання операції Девіда в Інституті серця у 2015 році. Операція технічно є надзвичайно важкою та вимагає високих навиків, знань хірурга та підготовки усієї команди. З року в рік, удосконалюючи техніку, кількість операцій збільшувалась. На даний момент кількість пацієнтів досягла рівня, коли можна детально дослідити віддалені результати. Нами проведено ретроспективне та проспективне дослідження. В ньому представлено результати лікування 108 пацієнтів, які були оперовані в період з 2015 по 2023 р. Хворі були розділені на дві групи: - до групи А (основна) увійшло 53 пацієнти, яким була проведена операція Девіда (протезування кореня та висхідного відділу аорти зі збереженням нативного клапана). - до групи Б (порівняння) віднесено 55 пацієнтів, яким була проведена операція Бенталла (протезування АК, кореня та висхідного відділу аорти). Середній період спостереження за пацієнтами групи А становив 2,59±0,27 (ДІ 2,04-3,14) років, групи Б – 3,61±0,28 (ДІ 3,05-4,16) років, (р 0,055). Загальний для усіх пацієнтів – 3,21±0,21 (ДІ 2,79-3,63) років. 4 Усі операції здійснювались із класичного доступу – серединної стернотомії та стандартним забезпеченням ШК. Серед 108 пацієнтів, що були включені у дослідження, було 100 чоловіків (92,59%) та 8 жінок (7,41%). Частка чоловіків значно переважала з даними патологіями у всіх вікових категоріях. У віці 18-40 років – статистично достовірно (р 0,008). Середній вік хворих склав 49,11±1,54 років для групи А та 52,36±1,56 років для групи Б (р 0,141). Розподіл за ступенем ожиріння був наступним: ІМТ кг/м2 – 26,81±0,65 (група А) та 26,93±0,74 для групи Б (р 0,905 ).

Дата реєстрації

2024-07-11

Додано/оновлено в НРАТ

2025-01-17 / 2026-07-01