Дисертація доктора філософії. Тодуров Михайло Борисович. Обґрунтування та оцінка ефективності транскатетерного протезування аортального клапана у пацієнтів зі стенозом аортального клапана

Реєстраційний номер

0824U002519, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

05-09-2024

Статус

Захищена

Назва роботи

Обґрунтування та оцінка ефективності транскатетерного протезування аортального клапана у пацієнтів зі стенозом аортального клапана

Здобувач

Тодуров Михайло Борисович,

Керівник Зеленчук Олег Валерійович
Опонент Руденко Костянтин Володимирович
Опонент Габрієлян Артур Володимирович
Рецензент Вітовський Ростислав Мирославович
Рецензент Сморжевський Валентин Йосипович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Опис

У ХХI столітті суспільство досягло історичного максимуму симбіозу медицини та технологій. Найбільш затребуваний результат цієї взаємодії – це збільшення тривалості життя населення та покращення якості життя. Як наслідок, зросла епідеміологія вікових нозологій, прогноз яких, у свою чергу, значно посилює тяжку супутню патологію [1]. Одним із таких захворювань у дорослих хворих є дегенеративний аортальний стеноз (АС) [2,3]. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я серцево-судинні захворювання (ССЗ) є домінуючою причиною смерті у всьому світі [4]. Хвороби клапанного апарату серця у структурі ССЗ посідають третє місце після артеріальної гіпертензії (АГ) та ішемічної хвороби серця (ІХС). У Європейських країнах помірний аортальний стеноз зустрічається у 5% населення, важкий-у 3%, при цьому більш ніж у 50% хворих відсутні будь-які скарги [5]. Дисертаційне дослідження присвячене покращенню результатів лікування пацієнтів з вадами аортального клапану та важкою супутньою патологією залежно від ступеню хірургічного ризику У дослідження увійшли 99 пацієнтів, які відповідали критеріям включення. Залежно від способу корекції аортального стенозу усі пацієнти були розділені на 2 групи – перша група, у якій корекція аортального стенозу проводилась шляхом транскатетерної імплантації аортального клапана (47 осіб) та друга група, у якій 3 корекція аортального стенозу проводилася за рахунок протезування аортального клапана біологічним протезом (52 особи). На першому етапі нами проводився порівняльний аналіз вихідних показників (доопераційних даних анамнезу, обʼєктивного та інструментального оглядів, лабораторних даних)та показників інтраопераційного періоду у пацієнтів залежно від способу корекції вади аортального клапана. Порівняння вихідних антропометричних показників не виявило статистичної відмінності між групами дослідження щодо маси тіла (р=0,980), зросту (р=0,267) та індексу маси тіла (р=0,289). Також між групами дослідження не спостерігалося істотної достовірності щодо частки пацієнтів чоловічої статі (22 (46,8%) проти 34 (65,4%), р=0,097). Водночас, пацієнти першої групи, яким проводили TAVI, характеризувалися на 8,74% істотно старшим віком в порівнянні з пацієнтами другої групи, яким проводили протезування аортального клапана біологічним протезом (74,4±9,12 роки проти 67,9±11,0 роки, р=0,002). Надалі, аналіз результатів вихідних біохімічних параметрів виявив, що у пацієнтів першої групи вихідні рівні гемоглобіну фіксувалися на 10,4% достовірно нижчими в порівнянні з пацієнтами другої групи (р=0,001). Що стосується результатів ЕхоКГ, аналіз показав, що у пацієнтів першої групи на 18,3% частіше виявлялася ФВ ЛШ нижче 40% в порівнянні з пацієнтами другої групи (14 (29,8%) випадків проти 6 (11,5%), р=0,024).Більше того у пацієнтів першої групи також фіксувалися на 23,00% достовірно нижчі рівні КДО ЛШ в порівнянні з пацієнтами другої групи (р=0,003). Проведення візуальної оцінки за даними трансторакального ЕХО-КГ щодо наявності стенозу аортального клапана показало, що найчастіше у пацієнтів дослідних груп виявлявся кальциноз аортального клапану «+++» (24 (51,1%) проти 32 (60,3%), р=0,347). Критичний аортальний стеноз на 9,80% (р=0,353) частіше фіксувався у пацієнтів першої групи в порівнянні з другою, однак без достовірної різниці. У більшості пацієнтів обох груп на доопераційному етапі спостерігалася регургітація на аортальному клапані, причому у пацієнтів першої групи дана 4 клапанна вада виявлялась в основному легшого ступеня, в порівнянні з пацієнтами другої групи (р=0,049).

Дата реєстрації

2024-07-11

Додано/оновлено в НРАТ

2025-01-17 / 2026-07-01