Реєстраційний номер
0824U002535, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-08-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Науково-експериментальне обґрунтування впливу аутологічної плазми крові, збагаченої тромбоцитами, на відновлення тканин шлунка за хірургічних втручань
Здобувач
Коваленко Дмитро Олександрович,
Керівник Малюк Микола Олексійович
Опонент Кулинич Сергій Миколайович
Опонент Гутий Богдан Володимирович
Рецензент Дишлюк Надія Володимирівна
Рецензент Харкевич Юрій Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
Біохімічний аналіз зразків сироватки крові у кролів дослідної і контрольної груп свідчить про розвиток в їх організмі змін у метаболічних перетвореннях основних класів органічних речовин та значну напругу у функціонуванні внутрішніх органів (печінки, нирок, серця), що відмічалося на всіх етапах спостереження за тваринами. Причому, молекулярні механізми розвитку цих змін у проміжному обміні білків, вуглеводів, активності ензимів в організмі кролів зазначених груп мають істотні відмінності як за якісними, так і кількісними показниками.
За результатами гістологічного дослідження встановлено, що у кролів дослідної групи за гастротомії, яким проводили інфільтрацію шва збагаченою тромбоцитами аутологічною плазмою крові, на першу добу після оперативного втручання у місце змодельованої рани, як і у кролів контрольної групи, було закрите за рахунок скорочення м’язової оболонки стінки шлунка. Внаслідок цього, у ділянці створеної рани м’язова оболонка у зазначений період досліджень утворила численні складки. Проте, на відміну від кролів, яким застосовували класичну схему лікування, з боку серозної оболонки стінки шлунка зміни гістологічної будови не відмічалися. У м’язовій оболонці, на відміну від кролів контрольної групи, не виявляли розпад і лізис гладких м’язових клітин і вогнища некрозу м’язової тканини. Між складками м’язової оболонки стінки шлунка також не виявляли фрагменти інших шарів стінки. На нашу думку, це може свідчити про те, що у випадку застосування збагаченої тромбоцитами аутологічної плазми крові, мало місце пришвидшення інтенсивності скорочення м’язової оболонки з прискореним закриттям експериментально змодельованої рани. Це підтверджується і менш вираженою запальною реакцією в цій оболонці та відсутністю серед клітин запалення еозинофілів, що заперечує вплив шлункового соку на м’язову оболонку. Слід підкреслити, що при застосуванні збагаченої тромбоцитами аутологічної плазми крові у м’язовій оболонці в ділянці змодельованої рани в цей період досліджень, на відміну від кролів контрольної групи, виявлялися розширені, переповнені кров’ю кровоносні судини. Це свідчить про те, що тромбоцитарна маса стимулює кровопостачання у місце дефекту стінки шлунка.
Варто відзначити, що у кролів дослідної групи, яким уводили в ділянку шва збагачену тромбоцитами аутологічну плазму крові, за гастротомії, на відміну від кролів контрольної групи, крововиливи у м’язову оболонку біля місця змодельованої рани на першу добу досліджень не реєструвалися. У цих тварин у ділянці змодельованої рани на першу добу фіксували невеликі вогнища лізису підслизової основи, що, ймовірно, спровоковано агресивною дією на неї шлункового соку. При цьому, в підслизовій основі реєстрували лізис багатьох фібробластів і частини пучків колагенових волокон, що супроводжувалося інфільтрацією цієї ділянки лейкоцитами, переважно моноцитами. Натомість, у кролів контрольної групи, яким не вводили збагачену тромбоцитами аутологічну плазму крові, виявляли набряк строми шлункових ямочок, мікрокрововиливи і зернисту дистрофію епітеліальних клітин усіх типів. У слизовій оболонці шлунка, в ділянці змодельованої рани, також реєстрували невеликі фрагменти некротизованої слизової оболонки. Біля таких фрагментів відзначали руйнування верхівок шлункових ямочок і крововиливи в слизову оболонку. Дещо віддалено від змодельованої рани також відмічали незначне руйнування верхівок шлункових залоз і крововиливи, насамперед, у верхній ділянці шлункових залоз. У кролів дослідної групи в цей період, на відміну від тварин контрольної групи, не виявляли масивних руйнувань клітин епітелію, злущення головних і парієтальних клітин у просвіт фундальних залоз та розволокнення і частковий лізис базальної мембрани епітелію шлункових ямочок.
У кролів дослідної групи, яким застосовували аутологічну плазму крові, збагачену тромбоцитами, в ділянку шва, повна регенерація усіх шарів стінки шлунку реєструвалася на 14 добу. Водночас у кролів, яким не застосовували зазначену плазму крові в ділянку шва повне відновлення стінки шлунка відбувалося на 21 добу.
Розроблений метод введення аутологічної плазми крові, збагаченої тромбоцитами, апробований у клінічній практиці за гастротомії у собак і котів. Він простий у виконанні, не впливав на тривалість операції та зменшував крововтрати. Інфільтрація ділянки шва на шлунку тварин зазначеною плазмою крові для стимуляції регенерації рани не викликала запальної реакції у післяопераційний період і не призводила до розвитку ускладнень.
Дата реєстрації
2024-07-12
Додано/оновлено в НРАТ
2024-07-12 / 2026-07-01
