Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002536, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 09-09-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Становлення та розвиток пам’яткоохоронної справи на Харківщині (1945 р. – поч. XXI ст.) Здобувач Ліхолєтов Ярослав Володимирович, Керівник Тверитникова Олена Євгеніївна Опонент Бірьова Ольга Юріївна Опонент Чернікова Інна Володимирівна Рецензент Гутник Марина Валеріївна Рецензент Дворкін Ігор Володимирович Опис Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей становлення та розвитку пам’яткоохоронної справи на Харківщині (1945 р. – поч. XXI ст.). Вивчення цих процесів зумовлене потребою заповнювати прогалини в історії українського пам’яткознавства, зокрема у регіональному розрізі. Актуальність тематики пояснюється необхідністю аналізувати різноманітні аспекти пам’яткоохоронної справи, зокрема в контексті здобутків та прорахунків фахівців, що дозволяє розвиватися різноманітним розробкам для реалізації заходів і новітніх пам’яткоохоронних програм в Україні, які вже вимагають неупередженого погляду на культурну спадщину в інтересах майбутнього держави. Загальнодержавне значення пам’яткоохоронних процесів напряму залежать від різноманітних трансформацій в українському суспільстві, зокрема динаміки в економічній, культурній та соціально-політичній сферах. Необхідність об’єктивного вивчення окремих історичних напрямів шляхом активізації інтересу до збереження національної культурної спадщини сприятиме формуванню окремого наукового напряму історичного пам’яткознавства. Метою дослідження є історична реконструкція закономірностей розвитку та еволюції пам’яткоохоронної справи на Харківщині (1945 р. – поч. ХХІ ст.), у контексті загальнодержавних процесів. Об’єктом дослідження є процес становлення та розвитку державної системи охорони культурної спадщини в Україні впродовж 1945 р. – поч. ХХІ ст. у розрізі історико-культурних процесів Харківщини. Предметом дослідження є основні форми, напрями та методи діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, наукових та музейних інституцій, Українського товариства охорони па­м’яток історії та культури (УТОПІК), окремих дослідників та діячів культури Харківщини з виявлення, дослідження, вивчення, охорони та використання, а також популяризації нерухомих об’єктів культурної спадщини. У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, окреслено хронологічні та територіальні межі дослідження, визначено мету і завдання дослідження, а також охарактеризовано методологічну основу дисертації. Наведено інформацію щодо наукової новизни та практичного значення отриманих результатів. Подано інформацію щодо особистого внеску здобувача, а також апробацію матеріалів дисертації. Дисертація складається із чотирьох розділів. У першому розділі проаналізовано історіографічну традицію та джерельну базу, розглянуто методологічні засади дослідження. У другому розділі увагу акцентовано на розбудові державної пам’яткоохоронної системи Харківщини (1945 р. – друга половина 1960-х рр.). Третій розділ присвячено інституційному та науковому оформленню пам’яткоохоронної справи на Харківщині (друга половина 1960-х – 1991 рр.). У межах означеного періоду проаналізовано основні аспекти становлення та діяльності Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, зокрема місцевого осередку. Розглянуто наукову складову пам’яткоохоронної справи, яка відобразилась у підготовці енциклопедії «Звід пам’яток історії та культури України», зокрема в Харківській області. У контексті низки нормативного підґрунтя та практичної діяльності доведено системність пам’яткоохоронної справи, зокрема у її складових: «державна система охорони пам’яток – суспільство», «суспільство – наука», «наука – громадська діяльність», «громадська діяльність – державна система охорони пам’яток». У четвертому розділі приділено увагу пам’яткоохоронним процесам сучасного періоду (1991 р. – поч. XXI ст.). Обґрунтовано основні тенденції активізації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури на теренах Харківщини. Узагальнено аспекти практичної діяльності Харківського науково-методичного центру охорони культурної спадщини та його статус у пам’яткоохоронній діяльності регіону. Досліджено основні напрями діяльності освітніх установ та наукових організацій, які формують пам’яткоохоронну мережу Харківщини. Загалом аналіз пам’яткоохоронної справи на Харківщині в досліджуваний період дав змогу узагальнити і співставити окремі досягнення, що дозволило виокремити основні етапи, а також розробити періодизацію цього періоду, яку наведено у висновках. Практичне значення одержаних результатів, полягає в тому, що теоретичні напрацювання можуть бути використані у процесі пам’яткоохоронних досліджень наукових установ розробці програм спецкурсів з пам’яткознавства та інших суміжних напрямів на профільних кафедрах закладів вищої освіти. Окремі фактологічні дані дисертаційного дослідження можуть бути використані у діяльності спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини. Окремі матеріали дослідження можуть бути спрямовані на оптимізацію сучасного стану пам’яткоохоронної діяльності в регіоні, активізацію громадської ініціативи. Популяризація заявленої тематики, зокрема шляхом наукової репрезентації створить основу для подальшого розвитку єднального наукового напряму з історичного пам’яткознавства та еволюції наявного загальнонаціонального наративу про нього. Дата реєстрації 2024-07-12 Додано в НРАТ 2024-07-12 Закрити