Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002573, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 22-07-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Обрання, зміна та скасування заходів забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування за ініціативою сторони захисту. Здобувач Гунченко Дар’я Ігорівна, Керівник Тетерятник Ганна Костянтинівна Опонент Торбас Олександр Олександрович Опонент Тітко Іван Андрійович Рецензент Мудрецька Ганна Володимирівна Рецензент Лісніченко Дмитро Вікторович Опис Дисертація є першим комплексним науковим дослідженням теоретичного та правового підґрунтя практичної реалізації ініціативи сторони захисту під час процедури обрання, зміни та скасування заходів забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування. Констатується, що монографічні дослідження вчених, які можна вважати основою для вдосконалення практичної реалізації досліджуваного правового інституту умовно можна поділити на такі групи: 1) роботи, які присвячені участі сторін кримінального провадження при застосування окремих запобіжних заходів кримінального провадження; 2) роботи, які присвячені запобіжним заходам в цілому; 3) роботи, в яких досліджено запобіжних заходів кримінального провадження, які не відносяться до запобіжних заходів; 4) роботи, які присвячені іншим правовим інститутам, дотичним до запобіжних заходів кримінального провадження. Проаналізовано зміст такої правової категорії як «захист» та виведено спеціальне наукове поняття «ініціативність сторони захисту», вивчено його етимологію, зміст, види та процесуальні форми реалізації. Визначено, що дану категорію слід розглядати як проактивну діяльність сторони захисту з використанням комплексу процесуальних засобів, способів реагування на правову дійсність у конкретному кримінальному провадженні в динаміці кримінальної процесуальної діяльності, шляхом тактичного використання відповідно до процесуальної ситуації наданих законом прав, з метою досягнення найбільш сприятливого та бажаного для підозрюваного результату та забезпечення ефективного захисту. Запропоновано власний поділ «ініціативності сторони захисту» на активну, пасивну та змішану форму. До активної форми прояву ініціативності сторони захисту віднесено конкретні дії, спрямовані спростування доводів слідчого, прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного обвинуваченого певного запобіжного заходу кримінального провадження. До пасивної форми – тактичні рішення сторони захисту, при яких суб’єкт умисно не використовує надане процесуальним законом право. Змішана форма ініціативності сторони захисту під час застосування запобіжних заходів кримінального провадження являє собою комплекс взаємопов’язаних дій, що окремо одна від одної можуть бути віднесені до активної або пасивної форми. Аргументовано, що до процесуальних форм вказаного поняття відносяться, зокрема, збір доказів, огляд, ознайомлення з матеріалами провадження, подання клопотань, складання апеляційних скарг, тощо. Розкрито правовий зв’язок з ініціативністю сторони захисту кожного з них. Проаналізовано взаємодію зазначеної дефініції з такими загальними категоріями як «ініціативність», «активність», «ефективність». Обґрунтовано, що зміст ініціативності сторони захисту у більшій мірі має загальнотеоретичне значення та напряму впливає на формування та обрання конкретної методики надання правової допомоги адвокатом підозрюваному, обвинуваченому під час обрання, зміни чи скасування кожного окремого заходу забезпечення кримінального провадження. Зміст ініціативності сторони захисту пропонується розглядати як сукупність процесуальних та тактичних дій, які характеризують її активну, пасивну та змішану форми. Визначено, що сторона захисту потребує додаткових нормативно регламентованих механізмів для більшої реалізації процесуальної активності для дотримання процесуального балансу сторін та зміцнення інституту сприяння захисту у кримінальній процесуальній дійсності. Доведено, що під час вирішення питання про накладення грошового стягнення або застосування арешту майна, рівень та ефективність ініціативної процесуальної поведінки в рамках відповідного кримінального провадження напряму залежить від підготовки та обізнаності сторони захисту щодо факту надходження до суду відповідних клопотань сторони обвинувачення з можливістю ознайомлення з їх змістом. Констатовано вплив аспекту обізнаності та проінформованості про обставини провадження як складова частина ініціативності сторони захисту на обсяг та якість її реалізації в рамках доказової діяльності, проаналізовано інші фактори, які впливають на способи реалізації ініціативності стороною захисту у кримінальному провадженні. Встановлено, що доцільна нормативна конкретизація визначення правового механізму повернення попереднього тимчасово вилученого документу, який посвідчує користування спеціальним правом особи, у випадку якщо клопотання про тимчасове обмеження особи у користуванні спеціальним правом за рішенням слідчого судді було повернуто та взагалі не подано у подальшому стороною обвинувачення повторно або подано до суду знову, проте через нерозумний та необґрунтований строк. Обґрунтовано, що для уникнення зловживань стороною обвинувачення своїми процесуальними правами, важливим є нормативне закріплення того, що у випадку повернення судом аналізованого клопотання стороні обвинувачення, воно може бути повторно подано до слідчого судді не пізніше наступного дня з моменту винесення відповідної ухвали про повернення. Дата реєстрації 2024-07-15 Додано в НРАТ 2024-08-29 Закрити