Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002582, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 06-09-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Основні шкідники ячменю ярого та удосконалення системи захисту культури в Правобережному Лісостепу України Здобувач Чухрай Роман Васильович, Керівник Мостов'як Світлана Миколаївна Опонент Саблук Василь Трохимович Опонент Стригун Олександр Олексійович Рецензент Суханов Святослав Всеволодович Рецензент Крикунов Ігор Володимирович Опис При закладанні дослідів було поставлено за мету вивчити ефективність застосування інсектицидів Децис профі 25 WG, в.г., Карате 050 CS мк.с., Децис Ф Люкс 25 ЕС к.е. без або з передпосівною обробкою насіння протруйниками Гаучо Плюс 466 FS, TH та Максим Форте 050 FS, т.к.с. за умови зміни строків появи шкідників в посівах культури. Проаналізувати та виявити найбільш ефективну комбінацію препаратів та спосіб захисту культури від домінуючих шкідників протягом усіх фаз вегетації. Схема польового досліду передбачала 5 дослідних варіантів на двох різних сортах. Шляхом обліків і спостережень було встановлено видовий склад шкідливого ентомокомплексу та домінуючі види в посівах культури. Впродовж періоду досліджень в посівах ячменю ярого, сівозміни кафедри захисту і карантину було виявлено 22 небезпечних для культури види із шести рядів. Впродовж першого року досліджень було виявлено 16 шкідливих видів, з яких економічний поріг шкідливості перевищили Brachycolus noxius Mord., Schizaphis graminum Rond., Sitobion avenae F., Haplothrips tritici Kurd., Eurygaster integriceps Put., Agriotes sputator L.. В 2018 році було виявлено 16 шкідливих видів з деякою відмінністю від попереднього року. Домінуючими шкідниками при цьому знову були Brachycolus noxius Mord., Schizaphis graminum Rond., Sitobion avenae F., Haplothrips tritici Kurd., Eurygaster integriceps Put., лише Agriotes sputator L. показав меншу чисельність з минулим роком. Впродовж третього року досліджень шкідливий ентомокомплекс налічував 18 небезпечних для культури видів, ситуація з домінантними видами залишалась аналогічною до попередніх років. Аналізуючи видовий склад 2020 року, можна сказати про уже сформовану закономірність домінантних видів: протягом вегетації було виявлено 16 небезпечних для культури видів із домінантними шкідниками Brachycolus noxius Mord., Schizaphis graminum Rond., Sitobion avenae F., Haplothrips tritici Kurd., Eurygaster integriceps Put.. Варто також звернути увагу на такі види шкідників як Oulema melanopus L. та Oulema lichenis Voet, які були присутні в посівах культури за весь час досліджень, але не перевищували ЕПШ. Якщо оцінювати їх шкоду як окремих видів, то вона буде незначна, проте їх сукупна чисельність перевищуватиме економічний поріг для п’явиці, а отже буде завдана відчутна шкода культурі. Як відомо, їх біологія розвитку досить схожа, а тому їх кількість потрібно постійно моніторити та за потреби вживати захисних заходів. Серед шкідників сходів велике значення мають листогризучі види. В умовах наших досліджень основними фітофагами сходів виявились листогризучі блішки Phyllotreta vittula R.. та Chaetocnema hortensis Geoffr.. Як відомо з літературних даних, при сухій та теплій погоді, що мала місце впродовж трьох років з чотирьох, втрати врожаю від їх шкідливості можуть сягати 0,2 – 0,3 т/га, а також зменшують асиміляційну поверхню рослин та притуплюють ріст культури. При вивченні впливу абіотичних факторів на шкідників був розрахований та проаналізований гідротермічний коефіцієнт, який характеризує зволоженість території. Він розраховується відношенням суми опадів в мм за період з середньодобовими температурами повітря вище 10 оС до суми температур за той же час, зменшеної в 10 разів. Чим нижчий показник ГТК, тим посушливіші погодні умови. Як показали розрахунки, середньобагаторічний показник ГТК для нашої зони дорівнює 1,3 для травня, 1,6 для червня, 1,5 для липня та 1,1 для серпня. В період досліджень цей показник коливався для травня в межах 0,3–0,7, для червня — 0,7–1,4, в липні цей показник сягав 0,6–1,5, в серпні — 0,04–0,5. Як бачимо, спостерігається зменшення показника ГТК в сторону більш посушливого клімату. Дата реєстрації 2024-07-15 Додано в НРАТ 2024-07-15 Закрити