Реєстраційний номер
0824U002600, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-08-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Міфологічне мислення як чинник виконавської інтерпретації фортепіанних творів
Здобувач
Кожухар Георгій Георгійович,
Керівник Сокол Олександр Вікторович
Опонент Зосім Ольга Леонідівна
Опонент Зимогляд Наталя Юріївна
Рецензент Соколова Алла Вікторівна
Рецензент Андросова Дар’я Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
Дослідження присвячено вивченню ролі міфологічного мислення в музичному мистецтві і, зокрема, у виконавській інтерпретації. Досліджується участь міфологічної свідомості в музичному дійстві на етапах створіння, виконання та прослуховування, з акцентом на завданнях виконавця як інтерпретатора авторського тексту та зв'язуючої ланки між автором і слухачем; дослідження сфокусовано на піаністичній інтерпретації фортепіанних творів.
Мета роботи полягає в тому, щоб простежити прояви міфологічного мислення та відображення міфологічної картини світу в музичних творах; виявити критерії визначення впливу міфологічної свідомості при створенні та інтерпретації твору; систематизувати виразові засоби, що використовуються для відображення міфологічної картини світу.
Методологія дослідження містить психологічний метод відрізнення аналітичного та міфологічного мислення у творінні, виконанні та сприйнятті музики, семіологічний — дослідження мови музики в порівнянні з поетикою інших мистецтв, жанрово-стильовий, компаративний (порівняння повсякденної інтонаційно-художньої картини світу — з міфологічною); семантичний — специфічне значення виразових засобів в міфологічній та повсякденній картині світу; аналіз композиторських та специфічно виконавських засобів — гармонійний, ладовий, артикуляційний, динамічний тощо, міждисциплинарний аналіз музикознавчих та психологічних досліджень.
Наукова новизна полягає в тому, що уперше проводиться детальне зіставлення міфологічного мислення та особливостей виконавської інтерпретації музичних творів, систематизація виразових засобів, які використовують виконавці стосовно розгляду музичної концепції крізь призму міфологічного мислення; уточнюється роль та механізми задіяння міфологічної свідомості у музичному мистецтві.
У Розділі 1 проведено огляд філософсько-психологічних та історичних передумов, що актуалізують дане дослідження. Розглянуто роль мистецтва загалом і музичного мистецтва зокрема як засобів невербальної комунікації, сформульовано проблему донесення інформації від автора до слухача з огляду на різницю художніх кодів, міфологічну свідомість позиціоновано як найпридатніший інтерпретаційний механізм у їх розшифровці.
Уточнюється визначення міфологічної свідомості та її відмінності від свідомості аналітичної, розкривається поняття міфологеми. Розглядається роль міфу в житті людини (зокрема сучасної), його вплив на повсякденне життя, науку, культуру та суспільство. Формулюються причини актуальності розгляду музичного мистецтва в контексті міфологічної свідомості: схожі механізми опредметнення абстрактних понять і розпредметнення конкретики; схожа рекурсивність у контексті набуття досвіду (розшифровка мистецького коду ґрунтується насамперед на самому коді); схоже специфічне сприйняття часу, простору та їхньої єдності як єдиного континууму; схожі механізми проєкції ідей, понять та образів (із трансцендентного у зрозуміле; зі статично-візуального на аудіо-темпоральне тощо); підпорядкування музики і міфу одним і тим самим логічним та наративним принципам; традиційна роль музичного твору як метафори людського життєвого шляху і, у зв'язку з цим, доречність застосування до музики концепції мономіфу за Дж. Кемпбелом; активна взаємодія як міфу, так і музики, з підсвідомістю людини; давній взаємозв'язок з міфологічними концепціями музичної естетики, що стала основою для сучасної музичної традиції, наявність у давній Греції «матриці музикознавчих категорій», що базується на міфологічній картині світу давніх греків; міфологізація самого музичного мистецтва — роль звуку, тиші, музики, пісні (тощо) у різних міфологічних концепціях; міфологізація та сакралізація музикантів; активне використання композиторами міфологічних сюжетів; важлива роль музики як інструменту прояву міфологічної свідомості у сучасної людини в умовах навколишнього домінування рационалізму. Проводиться огляд та аналіз виразових засобів, що використовуються у створінні музики та взаємодіють з міфологічною свідомістю людини. У цьому контексті розглядається: поняття самого звуку (зокрема, його космогонічних конотацій) і тиші (детально розібрано феномен музичної паузи та його взаємозв'язок із міфологічними, філософськими й релігійними концепціями); психофізіологічні й психоемоційні ефекти різноманітних музичних виразних засобів і загальних властивостей музики, зокрема — темпу, ритму, динаміки тощо в рамках міждисциплінарного підходу з урахуванням відповідних досліджень у галузі психології та психофізіології. Просліджується роль психофізіологічних та психоемоціональних ефектів від звуку як асоциативних тригерів певних міфологем. Розглядаються сугестивні властивості музики, зокрема — активне використання ефекту конфузії; різницю психологічних ефектів, що справляє музика у прикладному застосуванні та у неприкладному. Досліджується вторинно-асоціативний вплив музики на міфологічне сприйняття, міфологізація виразових засобів як таких, взаємозв'язок із міфологічним мисленням і вторинна міфологізація музичних жанрів.
Дата реєстрації
2024-07-15
Додано/оновлено в НРАТ
2024-09-16 / 2026-07-01
