Реєстраційний номер
0824U002625, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
05-06-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Прогностичне значення білків кальцій-чутливих рецепторів у формуванні бронхіальної астми у дітей
Здобувач
Колісник Вікторія Олександрівна,
Керівник Одинець Юрій Васильович
Опонент Лапшин Володимир Федорович
Опонент Сміян Олександр Іванович
Рецензент Сенаторова Ганна Сергіївна
Рецензент Макєєва Наталія Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний медичний університет
Опис
Бронхіальна астма є вагомою медико-соціальною проблемою в усьому світі. Дане захворювання суттєво впливає на якість життя пацієнтів усіх вікових груп. Всесвітня організація охорони здоров’я налічує понад 300 млн.людей, що страждають цим захворюванням. Останніми роками прослідковується тенденція до «омолодження» бронхіальної астми, що проявляється зростанням даної патології серед дитячого населення.
Основна мета дослідження полягала в удосконаленні діагностики бронхіальної астми у дітей молодшого віку на підставі вивчення білків кальцій-чутливих рецепторів, стану епітеліального шару аерогематичного бар’єру та імунної відповіді.
З метою реалізації поставлених задач, до дослідження включено 77 дітей (38 хлопчиків та 39 дівчаток) у віці від 3-х місяців до 5 років 11 міс. 29 днів із повторними епізодами гострого обструктивного бронхіту та бронхіальною астмою. В залежності від кількості випадків бронхообструкцій в анамнезі, відбувся розподіл пацієнтів по групах. До 1-ї групи увійшло 30 дітей, кількість епізодів гострого обструктивного бронхіту у яких не перевищувала 2 за життя; до 2-ї групи увійшло 10 дітей із повторними епізодами гострого обструктивного бронхіту, кількість випадків яких становила 3 та більше за життя; до 3-ї групи увійшло 37 пацієнтів із встановленим діагнозом бронхіальна астма легкого та середньоважкого персистуючого перебігу, загострення легкого та середнього ступеню важкості, частково або повністю контрольована.
Діти, що приймали участь у дослідженні, відбирались згідно критеріїв включення та критеріїв виключення.
Обраний метод верифікації діагнозу грунтувався на вивченні анамнестичних та клінічних даних, в основу яких покладено протоколи лікування дітей із ГОБ №18 від 13.01.2005 року та БА № 2856 від 23.12.2021 року та рекомендацій GINA 2020-2022.
До групи контролю увійшло 20 практично здорових дітей подібного віку та статі, які не мали жодних проявів захворювання верхніх дихальних шляхів та іншої гострої патології впродовж останнього місяця та звернулися до клініки для планової консультації або вакцинації.
В ході проведення дослідження використовували клініко-анамнестичні, імунологічні, біохімічні та статистичні методи діагностики.
Аналіз клініко-анамнестичних даних виявив певні фактори, які в комплексній взаємодії можуть слугувати пусковими механізмами розвитку бронхіальної астми.
Отримані достовірні кореляційні взаємозв’язки білків кальцій-чутливих рецепторів в сироватці крові з іншими показниками свідчать про залежність цього параметру від віку пацієнтів із повторними епізодами гострого обструктивного бронхіту та бронхіальної астми (r=+0,71 та r=+0,73 , р<0,05) відповідно. Також встановлений достовірний зв’язок рівнів білку CaSR і зростом обстежених дітей (r=+ 0,73; r=+0,74, p<0,05) та масою тіла (r=+0,71; r=+0,69 ,р<0,05) у хворих із повторними епізодами гострого обструктивного бронхіту та бронхіальної астми. Виявлено, що у пацієнтів із повторними епізодами гострого обструктивного бронхіту проявляється достовірний негативний кореляційний зв’язок білків CaSR із фосфором (P) сироватки крові (r=-0,59,р<0,05).Показовими є і виявлені достовірні негативні кореляційні показники у дітей із ГОБ рівнів білків CaSR сироватки крові та таких параметрів як ЧСС (r=-0,68, р<0,05) та ЧД (r=-0,71, p<0,05), чим обгрунтовується причетність кальцій-чутливих рецепторів до функціонального стану кардіо-респіраторної системи у хворих на гострий обструктивний бронхіт та бронхіальну астму.
Дані ROC-аналізу показали, що рівні CaSR в сироватці крові дітей <4,213 нг/мл у пацієнтів із повторними випадками ГОБ в період розпалу клінічних проявів захворювання може слугувати діагностичним критерієм БА із Se-97,3% та Sp-70,0%. Про ймовірне формування БА може свідчити зниження рівеня білку CaSR нижче, ніж 6,508 нг/мл у сироватці крові у пацієнтів із повторними випадками ГОБ в період ліквідації клінічних проявів захворювання Se-100% та Sp-100%. Зниження рівня білку CaSR в сироватці крові <4,008 нг/мл у пацієнтів із БА в період ремісії захворювання, передбачає можливе загострення БА із отриманими даними Se-91,89% та Sp-94,59%.
Результати дослідження показали, що рівень ЗФЛ у КВП вище за 131,16 ммоль/л та Са нижче за 0,354 ммоль/л у пацієнтів із БА може свідчити про ймовірне загострення даної патології Se-100% та Sp-91,9% для ЗФЛ та Se-91,9% і Sp-97,3%-для Са. Про ймовірне формування БА може свідчити підвищення рівнів ЗФЛ у КВП вище за 106,61 ммоль/л у дітей із частими епізодами ГОБ (більше 3-х) із Se-86,5% та Sp-72,5%.
Дата реєстрації
2024-07-16
Додано/оновлено в НРАТ
2024-07-16 / 2026-07-01
