Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002636, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-08-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Київська міська Рада народних депутатів I (XXI) скликання (1990–1994 рр.): вибори, організація, діяльність. Здобувач Сорокін Андрій Анатолійович, Керівник Стрілець Василь Васильович Опонент Горбатюк Микола Володимирович Опонент Маньковська Руслана Вікторівна Рецензент Білан Сергій Олексійович Рецензент Кравченко Наталія Борисівна Опис З’ясовано особливості формування депутатського корпусу досліджуваного органу, зокрема початок обговорення пропозицій про проведення виборів у травні–червні 1989 р., обговорення виборчих законопроєктів у серпні–жовтні 1989 р., формування окружних виборчих комісій та висування кандидатів у депутати в листопаді–грудні 1989 р., здійснення реєстрації кандидатів у депутати та передвиборної агітації за них переважно в січні–лютому 1990 р. В межах підготовки до виборів у межах м. Києва існувала потенційна можливість проведення обрання депутатського корпусу Київміськради в межах експерименту щодо виборів за територіальними та виробничими виборчими округами, проте відповідна пропозиція була відхилена під час проведення пленарних засідань Верховної Ради УРСР в жовтні 1989 р. Внаслідок проведення голосування 4 березня 1990 р. було обрано 11 кандидатів у депутати в межах 300 виборчих округів, а вже 18 березня 1990 р. – 282. Додаткові тури виборів проводилися в квітні–травні та жовтні–листопаді 1990 р., проте не дали результатів і в подальшому вибори до Київміськради фактично не проводилися, попри факти складання повноважень та смерті окремих депутатів. Виявлено специфіку організаційних засад діяльності Київміськради I (XXI) скликання. Протягом періоду її каденції виділився та укрупнювався її апарат, окремий від апарату Київміськвиконкому. Серед особливостей сесійної діяльності Київміськради нового скликання виявилися складнощі із зібранням кворуму внаслідок політичної поляризації, а також затримки і порушення в формуванні підпорядкованих органів, внаслідок чого до грудня 1990 р. діяв Київміськвиконком, обраний ще в січні 1990 р. Київміськрадою попереднього скликання, склад постійних комісій сформувався лише наприкінці I сесії, а депутати нового, попри законодавчі обмеження, поєднували депутатські мандати із посадами у виконавчій владі. Наслідком ускладнень в роботі сесії Київміськради стало формування численних додаткових органів у вигляді узгоджувальних комісій і робочих груп, а також фактичне посилення влади президії та згодом голови Київміськради та його заступників. Відносини Київміськради із підпорядкованими Радами, насамперед райрадами, впродовж 1990–1991 рр. відзначалися конфронтаційністю із прагненням райрад до посилення власних повноважень, проте після адміністративної реформи у березні 1992 р. із позбавленням обох рівнів Рад підпорядкованих виконавчих органів відносини між ними почали покращуватися, що проявилося у проведенні спільних нарад за ініціативою Київміськради. Весь час діяльності Київміськради I (XXI) скликання конфронтаційними залишалися її відносини з органами міської прокуратури через протести керівництва останньої на рішення Київміськради та її органів. Дещо відрізнялися взаємини останньої із судовими органами внаслідок реалізації повноважень з обрання суддів районних народних судів м. Києва, проте були одиничні конфронтаційні випадки у зв’язку із запитами на притягнення депутатів до відповідальності. У відносинах з органами виконавчої влади до березня 1992 р. Київміськрада мала та подекуди втілювала повноваження з їх реорганізації, проте із запровадженням місцевих державних адміністрацій між депутатським корпусом Київміськради та Представником Президента України у м. Києві склалися конфронтаційні відносини, що покращилися внаслідок пошуку компромісів після заміни І. Салія на Л. Косаківського. Окремо в діяльності Київміськради I (XXI) скликання постали питання соціокультурної діяльності, що проявилися в комеморації пам’ятних подій та організації нових державних свят, репрезентації національно-культурних товариств. Поряд із тим, в умовах унезалежнення України збільшилося значення Київміськради як суб’єкту зовнішніх зв’язків, що проявилося в її участі у становленні іноземних представництв, представленні в українських та міжнародних організаціях муніципального руху, розвиток встановлених та становлення нових побратимських зв’язків, зокрема останніх з 1991 р. – із зарубіжними столичними містами (напр. Анкара, Будапешт). Дата реєстрації 2024-07-16 Додано в НРАТ 2024-07-16 Закрити