Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002699, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-08-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Доказування при визначенні правомірності обрання запобіжних заходів у кримінальному процесі України Здобувач Миронова Валерія Валеріївна, Керівник Лахова Олена Вадимівна Опонент Школа Сергій Миколайович Опонент Резворович Кристина Русланівна Рецензент Юзікова Наталія Семенівна Рецензент Живова Юлія Вадимівна Опис Дисертаційне дослідження присвячене вивченню міжінституціональних кримінально-процесуальних відносин доказування та заходів забезпечення кримінального провадження в контексті запобіжних заходів, вдосконалення правової регламентації і практики правозастосування цих інститутів. Дослідження структуроване та має вступ, три розділи, які складаються з підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі розкрито актуальність та основну проблематику науково-теоретичних та практичних аспектів доказування при обранні запобіжних заходів підозрюваним, обвинуваченим, визначено мету та завдання наукового дослідження, що мають спрямування на розкриття зазначеної тематики в межах окреслених об’єкта та предмета дисертаційної роботи. Надано характеристику методологічної основи, що стала підґрунтям для обраних методів дослідження. Розкрито наукову новизну, значення отриманих результатів для наукової, навчальної, практичної, методичної сфери. Результати дослідження відображені в наукових та апробаційних матеріалах, засвідчені актами впровадженя в наукову та практичну (правозахисну) діяльність. В першому розділі дисертації викладено та проаналізовано теоретичні основи та напрями дослідження інституту запобіжних заходів за кримінальним процесуальним законодавством України. Обговорюється правова природа інституту запобіжних заходів у кримінальному процесуальному законодавстві України. Досліджено поняття запобіжних заходів у кримінальному провадженні, підкреслено їх призначення у вдосконаленні кримінальної юстиції. Висвітлюються різні визначення запобіжних заходів, які надаються різними українськими вченими, зосереджуючись на ідеї введення обмежень або тиску на осіб, підозрюваних або обвинувачених у злочинах, щоб запобігти їх ухиленню від слідства або судового розгляду, перешкоджання процесу встановлення істини, продовження злочинної діяльності та забезпечення дотримання процесуальних рішень. Підкреслено, що запобіжні заходи передбачають форму процесуального примусу, спрямованого на забезпечення належної поведінки з боку фізичних осіб через обмеження їх особистих прав. У першому підрозділі також розглядаються конкретні особливості – характерні риси - запобіжних заходів, таких як їх особистісний характер, застосування до конкретних осіб, які є учасниками у кримінальному провадженні в статусі підозрюваного, обвинуваченого, конкретні підстави та цілі застосування таких заходів. Проведено диференціацію запобіжних заходів з суміжними інститутами – заходами забезпечення кримінального провадження, кримінально-правовими заходами, тощо. Відмічено і більш високий ступінь примусу порівняно з іншими заходами – так, запобіжні заходи вважаються найбільш жорсткою формою процесуального примусу для забезпечення успішної реалізації досудового та судового кримінального провадження. В другому підрозділі першого розділу дисертації досліджується диференціація та класифікація запобіжних заходів відповідно до кримінального процесуального законодавства України. Наголошено, що реформа кримінального процесуального законодавства спрямована на створення дієвих механізмів відстоювання прав і свобод осіб на етапі досудового розслідування. Зміни в КПК України в першу чергу зосереджені на інституті заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі - запобіжних заходів. Ці заходи повинні бути індивідуалізовані, змінюватися залежно від особи підозрюваного, обвинуваченого та характеру вчиненого кримінального правопорушення, а також враховувати інші вагомі обставини, що визначені в нормах КПК. Дослідження заглиблюється в історичний розвиток запобіжних заходів за реформою 1864 року, висвітлюючи дискусії серед науковців щодо класифікації цих заходів на заходи особистої безпеки та заходи фінансової безпеки. В третьому підрозділі першого розділу розглядаються категоріальні особливості визначення правової ролі запобіжних заходів у системі процесуальних заходів примусу. Досліджено застосування запобіжних заходів в кримінальному провадженні, висвітлюючи їх значення для забезпечення належного перебігу досудового та судового провадження, а також захисту окремих осіб, суспільства та держави від кримінальних правопорушень. Правова природа запобіжних заходів свідчить, що вони не мають карального характеру, а служать для забезпечення належної поведінки осіб, які беруть участь у кримінальному процесі. Автор звертається до дослідження термінології, пов'язаної з запобіжними заходами в системі кримінального правосуддя, і досліджує зміну термінології після введення в дію КПК. Акцентовано увагу на важливості врахування конституційних принципів, такі як презумпція невинуватості, при застосуванні щодо особи запобіжних заходів, які повинні застосовуватися без урахування покарання. Другий розділ присвячений аналізу основних засад доказування та здійснення захисту під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу. Дата реєстрації 2024-07-22 Додано в НРАТ 2024-08-29 Закрити