Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002748, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 16-09-2024 Статус Захищена Назва роботи Рослинність природного заповідника «Михайлівська цілина»: синтаксономія, динаміка та охорона Здобувач Ларіонов Микола Сергійович, Керівник Дубина Дмитро Васильович Опонент Тертишний Анатолій Петрович Опонент Скляр Вікторія Григорівна Рецензент Фіцайло Тетяна Василівна Рецензент Дзюба Тетяна Павлівна Опис Дисертаційна робота присвячена дослідженню рослинності природного заповідника «Михайлівська цілина» (Сумська область), а саме: класифікації рослинності, її картуванню, аналізу екологічної та територіальної диференціації, динамці, оцінці стану фіторізноманіття та охороні. Розроблено класифікаційну схему та складено продромус рослинності заповідника, яка представлена 16 асоціаціями, 4 субасоціаціями, 19 варіантами та 10 безранговими угрупованнями, що належать до 14 союзів, 12 порядків та 10 класів. Провізорно виділено дві нові субасоціації степової рослинності. З’ясовано, що провідними екологічними факторами для лучно-степових угруповань є вологість ґрунту, ґрунтова аерація, рівень ґрунтового азоту та сольовий режим ґрунту. Виявлено вплив викошування, товщини накопиченого шару мертвого покриву, форми мезо- і мікрорельєфу, експозиції та крутизни схилів на рослинність заповідника. Складено карту рослинності та закладено три еколого-ценотичних профілі. Одиниці картографування представлені переважно комплексами угруповань рангу асоціацій, субасоціацій та варіантів. Встановлено, що просторова диференціація рослинності старої території визначається переважно режимом заповідності, а перелогів – віком. Вплив рельєфу є вирішальним лише у балках та на крутих схилах. За переважаючими типами рослинність старої території заповідника є чагарниково-степовою та різнотравною, нової – лучною. Оцінено зміни рослинності старої території під впливом режиму абсолютної заповідності. Виявлено скорочення за останні 10 років площ лучно-степових і розширення – чагарниково-степових та різнотравних угруповань. Встановлено, що посилення викошування веде до ксерофітизації рослинних угруповань, а послаблення і припинення – до мезофітизації. Комбінація сінокосіння і випасу є оптимальним варіантом спрямування сукцесії у напрямі формування еталонних лучно-степових ценозів. Досліджено сукцесійні зміни на різновікових перелогах. Виділяємо три етапи: 1) піонерних рудеральних угруповань (1 – 5 рік), 2) кореневищно-злакових угруповань з домішкою рудеральних видів (5 – 10 рік), 3) кореневищно-злаково-різнотравних природних та рудеральних угруповань (15 – 20 рік). Підтверджено неможливість самочинного формування значних площ лучно-степових ценозів і подальшого тривалого їх збереження на перелогах нової території заповідника. Площі остепнених лук на перелогах нової території, що не зазнають викошування та випасу, є невеликими. Хоча наявність лучно-степових угруповань на схилах одного з курганів заповідника доводить можливість формування і тривалого збереження компактних ділянок лучних степів в умовах забезпечення ефективного стоку надмірної вологи. Встановлено, що рельєф у заповіднику є здебільшого рівним. Значний вплив рельєфу на рослинність спостерігається лише у місцях з вираженим перепадом висот або з крутими схилами. Вплив дрібних елементів рельєфу виражається: для западин – у збільшенні частки мезофітного і місцями гігрофітного різнотрав’я та злаків, для підвищень – у зворотних змінах Розроблено схему сукцесії територій раніше викошуваного степу, прогноз динаміки його рослинності при збереженні існуючого режиму невикошування та прогнози сукцесійних змін рослинності перелогів. Виявлено, що перший рік сукцесії перелогів відзначається багатством адвентивної фракції за рахунок групи археофітів. Протягом 10 років відбувається зниження їхньої чисельності під впливом видів-едифікаторів. У подальшому їхня чисельність коливається незначною мірою. Чинниками локального розповсюдження адвентів на старих перелогах є діяльність тварин-землериїв, кабанів та пірогенний вплив. Підтверджено трапляння на території заповідника 31 раритетного виду. Досліджено площі та стан раритетних формацій рослинності заповідника. Встановлено значне скорочення їх площ та втрату раритетними видами едифікаторної ролі. Виявлено ключові загрози для рослинного покриву заповідника. До них належать: мезофітизація рослинного покриву та експансія інвазійних видів. Виявлено 13 високо-інвазійних видів. Спостерігається прогресуюче розширення інвазії Solidago canadensis на новій території заповідника. Визначено головні завдання екомоніторингу. Запропоновано рекомендації з його вдосконалення. Розглянуто заплановані у заповіднику заходи з охорони рослинного покриву і надано пропозиції для їх оптимізації. Запропоновано розширення території заповідника та охарактеризовано перспективні для цього об'єкти. Дата реєстрації 2024-07-25 Додано в НРАТ 2024-07-25 Закрити