Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002766, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-08-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Адміністративні функції прокуратури України Здобувач Павленко Дмитро Юрійович, Керівник Курило Володимир Іванович Опонент Берлач Анатолій Іванович Опонент Ковалів Мирослав Володимирович Опонент Амелін Олександр Юрійович Рецензент Головій Людмила Василівна Опис У дисертації здійснено дослідження теоретикометодологічного та історичного підґрунтя розвитку і становлення прокуратури України в адміністративно-правовому контексті, охарактеризовано адміністративні функції прокуратури України та шляхи удосконалення складу адміністративних функцій прокуратури України. Зазначено, що ні в законодавстві, ні в правовій науці поки що не вироблено єдиного підходу щодо розуміння змісту адміністративно-правового статусу. Прокуратуру розглянуто як орган державної влади, що не входить до жодної з традиційних гілок влади, та забезпечує верховенство закону, єдність та зміцнення законності, захист прав людини та громадянина, а також охоронюваних інтересів суспільства та держави. Констатовано, що адміністративно-правовий статус прокуратури України базується насамперед на єдності та системності повноважень органів прокуратури як суб’єктів владних повноважень, а також – наявності адміністративної правосуб'єктності прокурорів як посадових осіб органів прокуратури. Проаналізовано чинне законодавство, зокрема Конституцію України, Закон України «Про прокуратуру» й деякі інші нормативні, на підставі чого визначено, що цілі, які стоять перед органами прокуратури, найбільш подібні до цілей правоохоронної системи загалом як комплексного багатогранного інституту. Наголошено, що прокуратура протягом своєї історії зазнавала змін та існувала переважно як наглядовий орган або орган кримінального переслідування та підтримання державного обвинувачення. Досліджено управління в органах прокуратури. Виходячи із загального розуміння адміністративних функцій, у найбільш загальному вигляді визначено адміністративні функції прокуратури як нормативно визначені вид та міру необхідної, належної поведінки. Окреслено, що механізми реалізації зазначеного закону визначаються відомчими наказами Офісу Генерального прокурора. Визначено, що до адміністративних повноважень прокуратури і прокурора загалом можна віднести всю систему повноважень, які не пов’язані безпосередньо з реалізацією процесуальних функцій та спрямовуються на забезпечення внутрішньої діяльності системи прокуратури або реалізацію загально-управлінських функцій в правоохоронній системі. Вказано, що функції прокуратури мають виходити із цільової настанови держави. Підтримано загальноприйнятий поділ адміністративних функцій прокуратури на загальноуправлінські, спеціальні та забезпечуючі. Додатково й альтернативно запропоновано адміністративні функції прокуратури України поділити на дві основні групи: 1) організаційно-управлінські функції; 2) кадрові функції. Встановлено, що адміністративно-правові засоби у комплексі є одним із ефективних структурних елементів охоронної діяльності органів держави, спрямованої на формування та розвиток суспільних відносин у різних галузях на міцній нормативній основі. Вказано, що під адміністративно-правовими засобами регулювання діяльності прокуратури слід розуміти сукупність універсальних адміністративно-правових явищ: адміністративно-правових норм, правозастосовних актів, адміністративних договорів, юридичних фактів, суб'єктивних прав та обов'язків, учасників службових правовідносин, способів та прийомів державного управлінського впливу що забезпечують ефективність реалізації прокурорських функцій. Обґрунтовується спірність підходу до визначення адміністративно-правових засобів реалізації функцій прокуратури. Відзначається спірність ідеї зменшення кількості працівників прокуратури на нормативному рівні, натомість пропонується визначати чисельність прокурорських працівників відповідно до реального навантаження на працівників органів прокуратури, для чого Генеральному прокурору мають бути надані гнучкі повноваження щодо визначення кількісного складу прокуратури з врахуванням науково обґрунтованих показників навантаження на одного прокурора. Відзначається недоцільним вузький підхід до функціональної діяльності прокуратури виключно як наглядового органу. Досліджено міжнародні стандарти організації та управління в органах прокуратури. Автор відстоює думку, що прокуратура України виступає як особливий суб’єкт адміністративного права. Досліджено проблеми адміністративно-правового статусу прокуратури України в умовах її реформування. Дата реєстрації 2024-07-26 Додано в НРАТ 2024-07-26 Закрити