Search academic texts

Information × Registration Number 0824U002768, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 22-07-2024 popup.evolution o Title Arabic graphemes as a means of expression in modern art (middle of the 20th – beginning of the 21st centuries) Author Nazhet Karim, popup.head Mykhailo R. Selivachov popup.opponent Svitlana B. Rybalko popup.opponent Viacheslav V. Shulika popup.opponent Karim El Guessab popup.review Olena V. Tykhoniuk Description Актуальність теми зумовлено необхідністю осягнення основних напрямів і тенденцій в сучасному арабському мистецтві на прикладі окремих художніх творів, у яких арабські графеми є основним засобом виразності. Північна Африка, Близький та Середній Схід – це виокремлені нами найближчі до України регіони, у яких арабська каліграфія сягнула високого розвитку. У дисертації досліджено діяльність окремих митців, які в пошуках нових художньо-формальних і композиційних рішень відокремили образотворчість арабських графем від смислової та фонетичної складової. Метою наукової роботи є визначення особливостей використання арабських графем у сучасних площинно-просторових і об’ємно-просторових видах мистецтва. Об’єктом дисертації є живописні (станкові та монументальні), графічні, фотографічні, скульптурні твори середини ХХ – початку XXI століття, ґрунтовані на арабській каліграфічній традиції. Предметом дослідження є художні особливості арабських графем у площинно-просторових і об’ємно-просторових видах мистецтва середини ХХ – початку XXI століття. У першому розділі аналіз попередніх досліджень довів відсутність комплексної монографії, у якій були б висвітлені імена та виявлені загальні художні та стилістичні особливості творчих пошуків майстрів арабської каліграфії з України. Перспективою подальших досліджень є проведення ґрунтовного мистецтвознавчого аналізу музейних, бібліотечних і приватних збірок в Україні. У другому розділі з’ясовано, що чорновими аркушами, відомими в історії як сія машк, створюваними на теренах сучасної Ісламської Республіки Іран не тільки для вдосконалення навичок письма, а й для колекціонування (упродовж ХVI–ХІХ ст.), зацікавилися каліграфи з Османської імперії приблизно у ХVII столітті. Зауважено риси, притаманні іранським і турецьким аркушам. З’ясовано, що впродовж ХІХ – початку ХХ століття османські каліграфи дотримувалися сталих технічних і образотворчих принципів у традиційному мистецтві оздоблення скелетованого листя арабською каліграфією. Вони вписували складні каліграфічні композиції у вигляді природних або геометричних форм. Виявлено, що з початку ХХ століття внаслідок впровадження в Турецькій Республіці реформи писемності естетичні засади та принципи досліджуваної практики почали стрімко занепадати. У ХХІ столітті спостерігається певне відродження практики каліграфії на листі в діяльності окремих митців. Встановлено спільні і відмінні риси мистецтва оздоблення листя каліграфічним розписом двох умовних періодів: ХІХ – початку ХХ століття та початку ХХІ століття. У третьому розділі доведено, що від традиційного декоративного оздоблення каліграфії в практиці сія машк митці відійшли вже в середині ХХ століття: того часу серед іншого у сфері каліграфії набувають поширення олійні фарби. Здійснений компаративний аналіз традиційної практики сія машк із творами сучасних митців, що інтерпретують арабські графеми, виявив такі спільні та відмінні риси: традиційні аркуші сія машк мали зародки композиційного впорядкування, а в сучасних творах спостерігається активне прагнення до створення більш вираженої художньої композиції, з виділеним центром композиції, розподілом акцентів, збалансуванням пропорцій і натяком на просторовість. У роботах окремих митців арабські літери взагалі перетворюються на абстрактні лінії. Але незмінною всюди залишається провідна ідея практики сія машк – ритмічне повторення елементів. Розкрито основні спрямування та особливості залучення арабських і перських текстів у сучасній концептуальній фотографії. В останньому десятилітті розвинулася так звана світлова каліграфія. Каліграфічні рухи митця фіксуються камерою, налаштованою на тривалу експозицію, що значно розширює можливості каліграфічного мистецтва. У четвертому розділі класифіковано твори каліграфічної скульптури за видами просторового об’єму: абстрактні скульптури; площинні скульптури; ажурні скульптури. Установлено, що сучасний каліграфічний стінопис має одночасно естетичне та філософське навантаження. Результати дослідження можуть використати викладачі навчальних закладів у підготовці лекційного матеріалу з теорії та історії образотворчого мистецтва Північної Африки, Близького та Середнього Сходу. Registration Date 2024-07-26 popup.nrat_date 2024-07-26 Close