Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002768, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 22-07-2024 Статус Запланована Назва роботи Арабські графеми як засіб виразності в сучасному мистецтві (середина ХХ – початок ХХІ століття) Здобувач Карім Нажет --, Керівник Селівачов Михайло Романович Опонент Рибалко Світлана Борисівна Опонент Шуліка Вячеслав Вікторович Опонент Ель Гуессаб Карім -- Рецензент Тихонюк Олена Володимирівна Опис Актуальність теми зумовлено необхідністю осягнення основних напрямів і тенденцій в сучасному арабському мистецтві на прикладі окремих художніх творів, у яких арабські графеми є основним засобом виразності. Північна Африка, Близький та Середній Схід – це виокремлені нами найближчі до України регіони, у яких арабська каліграфія сягнула високого розвитку. У дисертації досліджено діяльність окремих митців, які в пошуках нових художньо-формальних і композиційних рішень відокремили образотворчість арабських графем від смислової та фонетичної складової. Метою наукової роботи є визначення особливостей використання арабських графем у сучасних площинно-просторових і об’ємно-просторових видах мистецтва. Об’єктом дисертації є живописні (станкові та монументальні), графічні, фотографічні, скульптурні твори середини ХХ – початку XXI століття, ґрунтовані на арабській каліграфічній традиції. Предметом дослідження є художні особливості арабських графем у площинно-просторових і об’ємно-просторових видах мистецтва середини ХХ – початку XXI століття. У першому розділі аналіз попередніх досліджень довів відсутність комплексної монографії, у якій були б висвітлені імена та виявлені загальні художні та стилістичні особливості творчих пошуків майстрів арабської каліграфії з України. Перспективою подальших досліджень є проведення ґрунтовного мистецтвознавчого аналізу музейних, бібліотечних і приватних збірок в Україні. У другому розділі з’ясовано, що чорновими аркушами, відомими в історії як сія машк, створюваними на теренах сучасної Ісламської Республіки Іран не тільки для вдосконалення навичок письма, а й для колекціонування (упродовж ХVI–ХІХ ст.), зацікавилися каліграфи з Османської імперії приблизно у ХVII столітті. Зауважено риси, притаманні іранським і турецьким аркушам. З’ясовано, що впродовж ХІХ – початку ХХ століття османські каліграфи дотримувалися сталих технічних і образотворчих принципів у традиційному мистецтві оздоблення скелетованого листя арабською каліграфією. Вони вписували складні каліграфічні композиції у вигляді природних або геометричних форм. Виявлено, що з початку ХХ століття внаслідок впровадження в Турецькій Республіці реформи писемності естетичні засади та принципи досліджуваної практики почали стрімко занепадати. У ХХІ столітті спостерігається певне відродження практики каліграфії на листі в діяльності окремих митців. Встановлено спільні і відмінні риси мистецтва оздоблення листя каліграфічним розписом двох умовних періодів: ХІХ – початку ХХ століття та початку ХХІ століття. У третьому розділі доведено, що від традиційного декоративного оздоблення каліграфії в практиці сія машк митці відійшли вже в середині ХХ століття: того часу серед іншого у сфері каліграфії набувають поширення олійні фарби. Здійснений компаративний аналіз традиційної практики сія машк із творами сучасних митців, що інтерпретують арабські графеми, виявив такі спільні та відмінні риси: традиційні аркуші сія машк мали зародки композиційного впорядкування, а в сучасних творах спостерігається активне прагнення до створення більш вираженої художньої композиції, з виділеним центром композиції, розподілом акцентів, збалансуванням пропорцій і натяком на просторовість. У роботах окремих митців арабські літери взагалі перетворюються на абстрактні лінії. Але незмінною всюди залишається провідна ідея практики сія машк – ритмічне повторення елементів. Розкрито основні спрямування та особливості залучення арабських і перських текстів у сучасній концептуальній фотографії. В останньому десятилітті розвинулася так звана світлова каліграфія. Каліграфічні рухи митця фіксуються камерою, налаштованою на тривалу експозицію, що значно розширює можливості каліграфічного мистецтва. У четвертому розділі класифіковано твори каліграфічної скульптури за видами просторового об’єму: абстрактні скульптури; площинні скульптури; ажурні скульптури. Установлено, що сучасний каліграфічний стінопис має одночасно естетичне та філософське навантаження. Результати дослідження можуть використати викладачі навчальних закладів у підготовці лекційного матеріалу з теорії та історії образотворчого мистецтва Північної Африки, Близького та Середнього Сходу. Дата реєстрації 2024-07-26 Додано в НРАТ 2024-07-26 Закрити