Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U002769, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Превентивна консервація та реставрація творів станкового живопису: використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій

Здобувач

Миколайчук Антоніна Романівна, Доктор філософії

Керівник Тимченко Тетяна Ростиславівна
Опонент Шуліка Вячеслав Вікторович
Опонент Косів Роксолана Романівна
Рецензент Ревенок Наталія Миколаївна
Рецензент Мазур Вікторія Павлівна

На здобуття

Доктор філософії, 023, Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

Дата захисту

22-07-2024

Опис

РЕФЕРАТ Миколайчук Антоніна Романівна. Превентивна консервація та реставрація творів станкового живопису: використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Київ, 2024. Дисертація досліджує вплив інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на дослідження, консервацію-реставрацію та превентивну консервацію творів станкового живопису в Україні та світі. Ця тема мало досліджена в Україні, хоча є актуальною у зв’язку зі швидким розвитком методів передачі знань та поширення інформації, а також значними змінами підходів до усталених понять. У роботі розглянуто використання ІКТ як в технологічній, так і у мистецтвознавчій експертизі. Завдяки їх застосуванню виникли такі нові методи як комп’ютерна томографія, оптична когерентна томографія, мультиспектральна та гіперспектральна візуалізація, макрорентгенівське флуоресцентне сканування та інші, а традиційні методи технологічних досліджень набули нових можливостей. Нові цифрові технології сприяють мистецтвознавчому аналізу станкового живопису через надання доступу до високоякісних цифрових зображень, тривимірних моделей, що фіксують текстури, колір та найдрібніші деталі. Розглянуто можливості застосування технологій комп’ютерного бачення на основі машинного навчання та штучного інтелекту (ШІ) для автоматизації аналізу образів, стилів і технік. Використання 3D-візуалізації та доповненої реальності допомагає освітнім програмам музеїв і надає можливість вивчати твори мистецтва в інтерактивному віртуальному середовищі. ІКТ значно сприяють поширенню спеціалізованих знань і результатів матеріалознавчих досліджень через сайти масштабних проєктів, таких як «Ближче до Ван Ейка: заново відкриваючи Гентський вівтар», «Операція «Нічна варта»», Art-ICT. Нові методи виявлення прихованих зображень, підготовчих малюнків, слідів переробок підтверджують ефективність ШІ. Також нині є можливим виконувати атрибуцію за малюнком кракелюру. Сучасна наука і практика збереження артефактів відводить вирішальну роль використанню ІКТ для контролю параметрів музейного мікроклімату, таких як освітлення, температура, вологість, а також для точного визначення стану збереженості творів мистецтва та підбору методик консервації. Нова парадигма спирається на використання ІКТ для превентивного обслуговування спадщини, підвищення енергоефективності, рівня безпеки та спостереження за об’єктами, розуміння профілю та інтересів відвідувачів, а також активно сприяє поширенню та популяризації культурної спадщини. На основі прикладів великих музеїв світу показано ефективність та перспективи застосування ІКТ з метою документування, моніторингу в реальному часі кількості відвідувачів і стану збереженості важкодоступних артефактів та ін. Проте існують і ризики застосування ІКТ, тому впровадження комплексних протоколів безпеки є обов’язковим. Зазначено також важливість освіти превентивних консерваторів та роль «м’яких» навичок, зокрема володіння ІКТ, для превентивних консерваторів та консерваторів-реставраторів. Використання ІКТ у консервації-реставрації станкового живопису ефективно оптимізує процеси естетичної реінтеграції та компенсації втрат зображення. Це дозволяє швидше відновлювати втрачені ділянки або створювати віртуальні реконструкції, що відповідає етичним нормам професії консерватора-реставратора, зокрема, повазі до автентичності та зменшенню власної присутності у пам’ятці. Розробка програм на основі ШІ для оцінки стану збереженості творів станкового живопису є важливим напрямом в реставрації. Апробація програми, створеної колективом представників українських вишів у 2019–2020 роках з участю авторки дисертації, показала позитивні результати в оцінюванні втрачених ділянок ґрунту та живопису, порівнянні зображень у різних областях спектра та документуванні. Встановлено, що розроблена українськими вченими програма обрахунку площі втрат творів станкового живопису може бути використана для подальшої розробки методики обчислення площі певних ділянок творів та документування музейних колекцій; це допоможе реставраторам об’єктивніше оцінювати стан збереженості та планувати подальші заходи з консервації. Узагальнена у дисертації інформація може бути корисною для складання навчальних програм з консервації-реставрації та мистецтвознавства. Доведено, що застосування ІКТ може значно підвищити ефективність сфери дослідження, превентивної консервації та інвазивної консервації-реставрації творів станкового живопису в Україні. Ключові слова: консервація-реставрація, реставрація, превентивна консервація, образотворче мистецтво, станковий живопис, українська ікона, терміни, музей, етика реставрації, експертиза, інформаційно-комунікаційні технології, нейронні мережі, штучний інтелект, візуальне мистецтво, Україна.