Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002818, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 06-09-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Геоінформаційне моделювання та аналіз регіональних сегментів глобального урбанізованого простору (на прикладах різнорангових міст) Здобувач Серьогін Денис Сергійович, Керівник Костріков Сергій Васильович Опонент Світличний Олександр Олексійович Опонент Гнатушенко Володимир Володимирович Рецензент Максименко Надія Василівна Рецензент Ключко Людмила Василівна Опис У роботі розкрито суспільно-географічні засади урбогеосистемного аналізу через тривимірне моделювання міського середовища, зокрема, сформовано поняттєво-термінологічний апарат міського суспільно-географічного дослідження, який розкриває сутність понять «урбосистема», «урбоекосистема», «соціогеосистема», «урбогеосистема». Окремо розкрито принципи обробки та аналізу даних лідарної зйомки для тривимірного моделювання міського середовища та застосування у різних міських дослідженнях. Обґрунтовано методику впровадження урбогеосистемного аналізу різнорангових міст. Для позначення територіально локалізованих урбогеосистемних властивостей у міському просторі визначено категорію урбаністичної геоситуації та охарактеризовано її ключові властивості. Обґрунтовано засади та передумови до реалізації проекту «Цифрове місто», як ключової складової концепції «Розумне місто» у її геопросторовій перспективі. Представлено оригінальну методику до побудови моделі цифрового міста на підставі обробки лідарних даних. Проведено урбогеосистемний аналіз різнорангових міст на підставі їх тривимірного моделювання з використанням ГІС-інструментів та з реалізацією тематичних сценаріїв користувача. На підставі тривимірної візуалізації забудови виокремлено та охарактеризовано різнорангові патерни міської забудови. Викладено методику просторової оцінки чисельності населення, яка полягає у пропорційному розподілі чисельності переписного населення по житлових будівлях міста в залежності від їх площі та об’єму, що виокремлюються з даних лідарної зйомки. За результатами оцінки виділено 7 класів будівель та проаналізовано особливості їх просторового розподілу. Викладено методику оцінки енергоспоживання будівель за даними лідарної зйомки, яка полягає у обчисленні показника корисної площі будівель за даними про їх висоту й кількість поверхів, та визначенні за цим показником очікуваного значення енергоспоживання. На підставі виконаної оцінки визначено основні фактори, що впливають на рівень енергоспоживання будівель. Розкрито півсферичний підхід до аналізу та оцінки видимості у міському середовищі. Підхід полягає у обчисленні об’єму видимого простору з певної точки спостереження у змодельованому за лідарними даними міському середовищі. За представленою методикою виконано аналіз видимості для різних урбаністичних геоситуацій. Обґрунтовано актуальність впровадження урбогеосистемного аналізу до дослідження території м. Харкова за наведеними у роботі методиками та прикладними аспектами. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі: вперше: – здійснене впровадження урбогеосистемного підходу до виоркремлення й аналізу різних регіональних і локальних сегментів глобального урбанізованого простору; – проведено комплексне дослідження урбогеосистем через тривимірне моделювання міського середовища різнорангових міст; – впроваджено геоситуаційний підхід до дослідження урбогеосистем, зокрема розкрито й обґрунтовано категорію урбаністичної геоситуації; – розроблено методику для побудови 3D-сутності «Цифрове місто» на підставі обробки лідарних даних та візуалізації її результатів у веб-ГІС середовищі; вдосконалено: – поняттєво-термінологічний апарат урбогеосистемного аналізу й дослідження на підставі даних дистанційного зондування, зокрема уточнено поняття екстернальної та інтернальної урбогеосистем, а також зміст аналітичної функціональності міського дистанційного зондування; – методику урбогеосистемного аналізу міського середовища за рахунок виокремлення урбогеосистемних властивостей міст, які можуть бути виявлені лише через тривимірне моделювання міської забудови; – функціональні процедури аналізу лідарних даних з метою виокремлення високополігональних та низькополігональних моделей будівель; – методику оцінки чисельності населення в забудовах та оцінки енергоспоживання забудов за рахунок використання геометричної інформації про будівлі, отриманої з даних лідарної зйомки; – підходи до аналізу видимості у міському середовищі за рахунок введення концепції півсфери видимості; отримали подальший розвиток: – урбаністичні дослідження з використанням даних міського дистанційного зондування, зокрема повітряної лідарної зйомки; – розмежування функціональних зон різнорангових міст шляхом виокремлення патернів забудови таких зон; – заходи щодо практичного застосування теорії урбогеосистем через ГІС-моделювання міського середовища; – застосування даних лідарної зйомки з метою відстеження та оцінки мілітарного імпакту на міську забудову. Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає у уточненні поняттєво-термінологічного апарату та поглибленні урбогеосистемного підходу до дослідження урбогеосистем через ГІС-моделювання та аналіз міського середовища на підставі даних лідарної зйомки. Дата реєстрації 2024-07-31 Додано в НРАТ 2024-10-18 Закрити