Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002837, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 05-08-2024 Статус Захищена Назва роботи Формування психоемоційної стійкості учнів старшої школи засобами єдиноборств у процесі фізичного виховання Здобувач Сіренко Владислав Геннадійович, Керівник Тимошенко Олексій Валерійович Опонент Андрєєва Олена Валеріївна Опонент Базилевич Наталія Олександрівна Рецензент Дьоміна Жанна Геннадіївна Рецензент Білик Валентина Григорівна Опис Дисертаційне дослідження присвячено проблемі підвищення ефективності фізичного виховання старшокласників в сучасних умовах, зокрема, теоретично обґрунтовано розроблено та експериментально перевірено методику навчання психоемоційної стійкості учнів старшої школи засобами єдиноборств в процесі фізичного виховання. Стрес є невід’ємною частиною реалій сучасного життя, переважна більшість населення України відчуває підвищене психоемоційне навантаження та знаходиться у перманентному стані стресу, зокрема і через довготривалі пандемічні обмеження та повномасштабну війну. Особливо чутливими до дії стресогенних чинників є діти та молодь до 18 років, особливо учні старшої школи, оскільки загальні стресори доповнюються стресами, повʼязаними із кризою юнацького віку, закінченням навчання у школі та необхідністю планування майбутнього поза нею. Це збільшує навантаження на психіку старшокласників, зумовлюючи підвищену тривожність, емоційні коливання, поведінкові реакції та навіть фізіологічні прояви, що обґрунтовує значущість психоемоційної стійкості як індивідуальної риси особистості для збереження ментального і соматичного здоров᾿я. Сучасне розуміння теорії психоемоційної стійкості має міждисциплінарний характер, що полягає у взаємозв’язку психоемоційної стійкості з руховою активністю та можливістю її формування у процесі занять фізичними вправами. З-поміж різних видів спорту та рухової активності високим потенціалом для розвитку рухових якостей, виховання вольових характеристик особистості володіють фізичні вправи ситуативного характеру, зокрема різні види єдиноборств. Заняття єдиноборствами передбачають подолання втоми, болю, стримання емоцій, збереження працездатності та варіативності дій під час виконання рухових навантажень в умовах психоемоційного напруження через необхідність передбачення задумів суперника та швидкої перебудови рухів у нападі та захисті. Це обґрунтовує важливість впровадження єдиноборств в освітній процес фізичного виховання школярів з метою подолання стресу та формування стійкості до його впливу вимагає наукового пошуку та актуалізує тему дослідження. Теоретичний аналіз показав, що стрес негативно впливає на ментальне і соматичне здоров᾿я школярів, активізує негативні почуття і поведінкові риси. Психоемоційна стійкість, впливаючи на стресову ситуацію, має індивідуальні особливості, характеризується показниками фізичного стану, особливостями розвитку нервової системи та психіки. Об’єднання рухових дій з емоційно-вольовими й когнітивними процесами є унікальною особливістю фізичних вправ, що вимагає проведення окремих міждисциплінарних досліджень щодо вивчення особливостей підвищення психоемоційної стійкості у процесі фізичного виховання. Як засіб формування психоемоційної стійкості учнівської молоді, на уроках фізичної культури все далі пропонуються різні види єдиноборств, в тому числі і бокс, однак досвіду його застосування у різних формах фізичного виховання школярів наразі недостатньо.. Заняття боксом навчають дозволяють впливати на емоційно-вольову та когнітивну сфери особистості, підвищуючи рухові можливості, виховуючи вольові якості, знижуючи дію стресу, сприяючи формуванню психоемоційної стійкості особистості. За допомогою анкетування встановлено, що юнаки старшої групи визначають пріоритетними силові навантаження, а також вправи на витривалість і координацію, кожен другий старшокласник проявляє інтерес до різних видів єдиноборств, кожен четвертий учень демонструє позитивне ставлення до боксу. З᾿ясовано, що кожен п᾿ятий юнак постійно відчуває нервово-психічне перенапруження, тоді як дев᾿ять із десяти учнів періодично відчувають стрес. Показано, що учні 10-11 класів мають середні показники, психоемоційного стану, однак зафіксовано ознаки помірного стресу та дещо знижений рівень стресостійкості, причому вікової різниці між рівнем вольових якостей та показників психоемоційного стану немає. За даними педагогічного тестування рівень рухової підготовленості юнаків старшого шкільного віку невисокий. Значний інтерес становить підтверджений взаємозв᾿язок між показниками вольової сфери та рухового розвитку старшокласників. Встановлено, що учні старшої школи зі сильною нервовою системою є більш стресостійкими та мають значно нижчий рівень стресу, вищі показники спритності, швидкісно-силової та координаційно-силової витривалості. Зʼясовано, що найвищу стресостійкість проявляють старшокласники з високим рівнем розвитку спритності, координаційно-силової витривалості, рішучості, низьким рівнем стресу. На основі визначених взаємозв᾿язків між рівнем розвитку вольових та рухових якостей залежно від особливостей нервової системи юнаків розроблено методику навчання психоемоційної стійкості учнів старшої школи засобами єдиноборств у процесі фізичного виховання, що представлено у вигляді педагогічної моделі. Дата реєстрації 2024-08-06 Додано в НРАТ 2024-08-06 Закрити