Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002838, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 06-09-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Патогенетичні механізми розвитку передчасного старіння у хворих з артеріальною гіпертензією і субклінічним гіпотиреозом та оптимізація лікувально-профілактичних заходів Здобувач Радченко Анастасія Олегівна, Керівник Колеснікова Олена Вадимівна Опонент Кравчун Нонна Олександрівна Опонент Колесник Тетяна Володимирівна Опонент Казаков Юрій Михайлович Рецензент Коваль Сергій Миколайович Опис Метою дослідження було підвищення ефективності ранньої діагностики передчасного старіння у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні із субклінічним гіпотиреозом на підставі визначення окремих патогенетичних механізмів його розвитку з оцінкою маркерів запалення (С-реактивного протеїну, фактора некрозу пухлини альфа), маркерів оксидативного стресу (загальної супероксиддисмутази, загальних гідропероксидів, загальної антиоксидантної активності), індикаторів старіння (біологічного віку, сиртуїну 1) та поліморфізмів генів сіртуїну 1 та супероксиддисмутази 2. У роботі прийняло участь 150 пацієнтів (жінки 54,7 %, n = 82), які були розподілені на три групи: основну групу склали 70 осіб з артеріальною гіпертензією (АГ) у поєднанні з субклінічним гіпотиреозом (СГ), групу порівняння – 50 осіб з ізольованою АГ, контрольну – 30 здорових добровольців реципрокних за віком і статтю. Основна група та група порівняння також були співставні за віком. Вираженість АГ у досліджуваних пацієнтів відповідала 1-2 ступеню І-ІІ стадії перебігу хвороби. СГ характеризувався низьким ризиком розвитку явного гіпотиреозу впродовж наступних 10 років (тиреотропний гормон менш за 10 мкМОд/мл). Кожна група була поділена залежно від вікової категорії відповідно до класифікації ВООЗ: 1 підгрупа молодого віку – пацієнти віком від 25 років до 44 років; 2 підгрупа пацієнти середнього віку – від 45 років до 59 років. Встановлено, що надлишкова вага/ожиріння в 1,2 рази частіше зустрічалась в основній групі, аніж групі порівняння. Висока поширеність серед пацієнтів з АГ та СГ несприятливих (з огляду на кардіоваскулярний ризик (КВР)) змін в антропометричних показниках дозволяє вважати їх одним з високоефективних індикаторів ризику передчасного старіння в цій категорії пацієнтів. На підставі отриманих даних можна очікувати формування вищих темпів старіння в групі пацієнтів з АГ та СГ за рахунок більш вираженого погіршення вуглеводного та ліпідного профілю, особливо серед пацієнтів середнього віку. Завдяки розрахунку біологічного віку (БВ) та відповідної дельти віку (ΔБВ) за різними методами було встановлено, що частка хворих з прискореними темпами старіння серед пацієнтів з АГ у поєднанні з СГ порівняно з пацієнтами з ізольованим перебігом АГ склала 50 % та 58 % відповідно до ΔБВ1 на основі оцінки даних обʼєктивних обстежень, 65,7 % проти 52,0 % відповідно до ΔБВ2 на основі оцінки антропометричних параметрів, 40,0 % проти 18,0 % відповідно до ΔБВ3 на основі оцінки клініко-біохімічних показників. Порівняльний аналіз відповідно до темпів старіння на основі розрахунку ΔБВ2 продемонстрував вищі середні значення загальної антиоксидантної активності (ЗАА) серед пацієнтів з прискореними порівняно з пацієнтами з нормальними/уповільненими темпами старіння як в групі пацієнтів з АГ у поєднанні з СГ, так і в групі з ізольованим перебігом АГ, що можна розглядати як активізацію компенсаторних механізмів у цих пацієнтів. Встановлено, що у пацієнтів з АГ у поєднанні з СГ вищими є середні значення SIRT1, що можуть свідчити на користь деякого проективного ефекту СГ від формування передчасного старіння. Виявлено, що серед хворих з АГ у поєднанні з СГ кардіометаболічний профіль носіїв генотипу G/G поліморфного варіанту rs7069102 гена SIRT1 асоційований з більш несприятливим перебігом, що виявляється у відмінностях у антропометричних показниках; вуглеводному (вищі значення індексу HOMA, p = 0,011) та ліпідному (вищі значення загального холестерину, p=0,008; ТГ, p = 0,001) профілях, печінкових (вищі значення лужної фосфатази, p = 0,010) та ниркових (нижчі значення швидкості клубочкової фільтрації, p = 0,001) пробах; на тлі більш вираженого прозапального стану та окисно-відновного дисбалансу. Результати роботи вперше дозволили у хворих з коморбідним перебігом АГ у поєднанні з СГ визначити два різновиди клінічних фенотипів старіння: нормальне/уповільнене та прискорене, - за результатами оцінки БВ за власним способом, який включає визначення ТТГ та рівня ЗГП, які не використовувалися раніше у калькуляторах темпів старіння. Розроблено алгоритм оцінки ризику передчасного старіння серед хворих з АГ у поєднанні з СГ. При співставленні результатів після та на початку проведення лікувально-профілактичних заходів, які включали рекомендації з корекції способу життя, антигіпертензивну терапію з/без розувастатину 5-10 мг 1 раз на добу, метформіну 500-1000 мг двічі на добу, серед пацієнтів з прискореними темпами старіння відповідно до власного метода оцінки БВ та ΔБВ3 встановлено, що зниження С-реактивного протеїну, ферритину та ЗАА спостерігається в усіх випадках після проведення терапії. Таким чином, корекція способу життя, наявність антигіпертензивної терапії, особливо з додаванням метформіну або розувастатину сприяє зниженню темпів старіння серед пацієнтів з АГ. Дата реєстрації 2024-08-08 Додано в НРАТ 2024-08-08 Закрити