Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002842, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 05-09-2024 Статус Захищена Назва роботи Внутрішньомолекулярні циклізації 2-алкенілхіназолінонів у синтезі функціоналізованих похідних піроло(піридо)[1,2-a]- та [2,1-b]хіназолінонів Здобувач Савінчук Наталія Олександрівна, Керівник Вовк Михайло Володимирович Опонент Музичка Любов Володимирівна Опонент Обушак Микола Дмитрович Рецензент Богза Сергій Леонідович Рецензент Назаренко Костянтин Геннадійович Опис Савінчук Н.О. Внутрішньомолекулярні циклізації 2 алкенілхіназолінонів в синтезі функціоналізованих похідних піроло(піридо)[1,2-a]- та [2,1-b]хіназолінонів. ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 102 Хімія (10 – Природничі науки). – Інститут органічної хімії Національної академії наук України, Київ, 2024. Дисертаційна робота присвячена вивченню реакцій внутрішньомолекулярних електрофільної та окислювальної циклізацій 2 алкенілзаміщених хіназолінонів і розробленню ефективних підходів до синтезу різнотипових функціоналізованих похідних піроло(піридо)[1,2-a]- та [2,1-b]хіназолінонів, а також дослідженню біоактивності деяких із отриманих сполук. Піроло(піридо)[1,2-a]хіназоліни є доволі перспективними структурами не тільки через їх біологічну різноплановість, але й через в неповній мірі розкритий синтетичний потенціал. Для подальшого інтенсивного розвитку хімії цих полігетероциклічних сполук виникла потреба у проведенні системного аналізу та упорядкуванні літературних джерел, які стосуються методів синтезу ангулярних піроло(піридо)[1,2-a]хіназолінонів та їх анельованих аналогів, що стало предметом розділу 1 дисертації. У наступних другому, третьому та четвертому розділах роботи висвітлені синтетико-аналітичні результати досліджень автора. Запропоновано енергоекономний та толерантний до різноманітних функціональних груп у хіназоліноновому ядрі метод синтезу ключових субстратів дослідження ‒ 2-бутеніл( пентеніл-, гексеніл)хіназолінонів. Він ґрунтується на реакції ацилювання антраніламідів хлорангідридами алкенілкарбонових кислот з подальшою циклоконденсацією отриманих діамідів у розчині ДМФА при 65 °C в присутності 1,5 еквівалента діазабіциклоундецену (DBU). Всебічно досліджена поведінка 2-бутенілхіназолін-4(3Н)-онів до дії протоновмісних кислот (HCl, CF3COOH, H2SO4, PPA, CF3SO3H) та квантово-хімічними методами з’ясовано їх вплив на перебіг процесу циклізації. При цьому найбільш ефективною для протоно-ініційованого анелювання гідрованого пірольного циклу виявилась трифлуорометансульфокислота, у розчині якої 2-бутенілхіназолін-4(3Н)-они із високою хемоселективністю трансформуються в 1-метил-2,3-дигідропіроло[2,1-b]хіназолін-9(1H)-они. Розкрито синтетичний потенціал реакцій галогеноциклізації для конструювання галогенометилфункціоналізованих піролохіназолінонів. Встановлено, що ініційовані дією йоду або N-йодосукциніміду циклізації 2-(3-бутеніл)хіназолін-4(3Н)-онів перебігають селективно за 5-exo-trig схемою з утворенням ангулярних 1-(йодометил)-2,3-дигідропіроло[1,2-a]хіназолін-5(1H)-онів. Аналогічні закономірності були виявлені і у випадку використання N-бромосукциніміду. Натомість, дія брому як галогенуючого реагенту знижує селективність реакції і, окрім ангулярних 1 бромометилпіроло[1,2-a]хіназолінонів, утворюються відповідні диброміди, як продукти приєднання до кратного С=С-зв’язку. Оцінена можливість реалізації тандемного процесу сульфенілювання-циклізація 2-алкенілхіназолінонів і з’ясовано вплив реакційних умов, які контролюють його перебіг. Виявлено, що арилсульфенілхлориди у дихлорметані за відсутності сольових добавок приєднуються до кратного С=С-зв’язку 2-бутенілхіназолінонів із утворенням 2-(3-арилсульфаніл-4-хлоробутил)хіназолін-4(3Н)-онів, які при дії AcONa у ДМФА легко циклізуються в 8-арилсульфаніл-6,7,8,9-тетрагідропіридо[2,1-b]хіназолін-11-они. Продемонстровано, що циклохалькогенування 2-алкенілзаміщених хіназолінонів арилсульфеніл(селеніл)хлоридами в нітрометані за наявності у реакційному середовищі еквімолярної кількості LiClO4 як «допінг-добавки», реалізується за схемою 5-exo-trig циклізації (у випадку 2-бутеніл¬хіназолінонів) та 6-exo-trig циклізації (у випадку 2-пентенілхіназолінонів) з утворенням ангулярних піроло(піридо)[1,2-а]хіназолінонів та лінійних піроло(піридо)[2,1-b]хіназолінонів. Їх співвідношення у значній мірі визначається характером замісника в хіназоліноновому фрагменті і практично не залежить від халькогенуючого реагенту. Розроблено новий підхід до конструювання ангулярних селенілфункціоналізованих піроло(піридо)[1,2-a]хіназолінонів на основі 2 бутеніл(пентеніл)хіназолінонів в умовах новітнього методу активації хімічних процесів – LED-ініційованої циклізації під дією дифенілдиселеніду. Проведено детальне дослідження по з’ясуванню впливу зовнішніх факторів, які контролюють селективність циклізації. При цьому встановлено, що піролоанелювання 2-бутеніліназолінонів реалізується за типом 5-exo-trig циклізації на атом N1в оцтовій кислоті та в нітрометані у присутності «допінг-добавок» KCl та NaPF6 відповідно. Дата реєстрації 2024-08-09 Додано в НРАТ 2024-08-09 Закрити