Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002862, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 28-08-2024 Статус Захищена Назва роботи Механізми контролінгу загроз та виникнення надзвичайних ситуацій у Зоні відчуження Здобувач Тесленко Олександр Миколайович, Керівник Кравченко Юлія Петрівна Опонент Костенко Віталій Олександрович Опонент Клименко Наталія Григорівна Рецензент Потеряйко Сергій Петрович Рецензент Семенець-Орлова Інна Андріївна Опис У дисертаційній роботі здійснено наукове обґрунтування теоретичних аспектів й розроблено науково-практичні рекомендації щодо механізму контролінгу загроз та виникнення надзвичайних ситуацій у Зоні відчуження. Проведено комплексний аналіз стану функціонування системи цивільного захисту в Зоні відчуження, яка регламентує повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту зокрема щодо розроблення та забезпечення реалізації галузевих програм і планів заходів з питань цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від цивільного захисту та запобігання їх виникненню, забезпечення природно-техногенної безпеки. Досліджено стан державного управління природно-техногенною безпекою, що дозволило визначити важливість застосування інтегрованого підходу, який об’єднує оцінку ризиків, вдосконалення нормативно-правової бази та використання новітніх технологій для ефективного реагування та потребу запобігання надзвичайним ситуаціям для практики державного управління природно-техногенною безпекою. Зазначено, що важливість такого підходу посилюється в умовах зростаючих природних та техногенних ризиків, що вимагає від державних структур забезпечення належного рівня готовності та адаптивності систем управління цими ризиками, тобто має здійснюватися на підставі передового міжнародного досвіду та використання сучасних практик державного управління і сприятиме підвищенню ефективності управлінських рішень у сфері природно-техногенної безпеки, сталому розвитку та зниженню потенційних загроз. Визначено специфіку Зони відчуження як території, що постраждала внаслідок техногенної катастрофи з викидом радіоактивних ізотопів, а також є унікальною щодо умов проживання населення і здійснення господарської діяльності, яка зумовила необхідність забезпечення належного рівня природно-техногенної безпеки та потребує комплексного підходу до реформування територіальної ланки Єдиної державної системи цивільного захисту з урахуванням результатів процесів децентралізації, зокрема щодо передачі частини повноважень у сфері цивільного захисту на рівень територіальних громад. Акцентовано увагу на тому, що наслідками подій лютого-березня 2022 р. (тимчасова окупація Зони відчуження), стали руйнування системи моніторингу стану природно-техногенної безпеки, загрози руйнування сховищ радіоактивних відходів та саркофагу над 4-тим енергоблоком Чорнобильської станції, суттєве підвищення радіаційного фону в межах Зони відчуження. Визначено, що поточний стан природно-техногенної безпеки у Зоні відчуження потребує застосування нових підходів щодо удосконалення управлінських практик органів управління у сфері цивільного захисту на територіальному рівні шляхом впровадження методології кризового менеджменту для покращення реагування на загрози та надзвичайні ситуації. Проаналізовано діючі системи цивільного захисту України з аналогічними системами західних країн (США, Німеччина, Японія, Великобританія та Канада) та виявлено низку корисних практик, що можна адаптувати для підвищення ефективності вітчизняної системи цивільного захисту, зокрема: оцінки ризику за допомогою аналітичних автоматизованих платформ, що використовують біг-дата дані; використання геоінформаційних систем для геопроторового аналізу ризиків на територіях; постійне навчання та підвищення кваліфікації персоналу, який займається оцінкою ризиків; використання стандартних операційних процедур для збору даних, методів їх аналізу, використання моделей прогнозування та процедур ухвалення рішень з урахуванням гнучкості, адаптивності системи державного управління у сфері цивільного захисту; використання інтерактивних платформ для оперативного обміну інформацією між органами управління та підрозділами цивільного захисту, органів державної і місцевої влади; регулярні навчання, у яких беруть участь широкі верстви населення щодо обізнаності та готовності громадян до надзвичайних ситуацій; симуляційні тренування та навчання служб екстреного реагування за участі іноземних експертів; використання повітряних і наземних роботизованих пошукових систем у зоні надзвичайної ситуації; координація шляхом оптимізації функціонування ситуаційних центрів управління в надзвичайних ситуаціях, які об'єднують представників різних центральних органів державної влади і місцевого самоврядування. Опрацьовано механізми контролінгу в управлінні природно-техногенною безпекою в Зоні відчуження через призму планування, управління, координаційної функції та функції аналізу і контролю. Встановлено, що управління природно-техногенною безпекою у Зоні відчуження передбачає планування заходів впливу на загрози (планування), запобігання виникненню надзвичайним ситуаціям у Зоні відчуження (управлінська функція), реагування на надзвичайні ситуації із застосуванням методології адаптивного управління (координуюча), контроль та регулювання (функція контролю) та аналіз реалізації рішень (функція аналізу). Дата реєстрації 2024-08-16 Додано в НРАТ 2024-08-16 Закрити