Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002916, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 05-09-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Профілактика ранніх та лікування пізніх променевих ушкоджень шкіри з використанням фотомагнітної та фотодинамічної терапії Здобувач Пушкар Олена Сергіївна, Керівник Красносельський Микола Віллєнович Опонент Старенький Віктор Петрович Опонент Сушко Віктор Олександрович Рецензент Проценко Олена Сергіївна Рецензент Білий Олександр Миколайович Опис Пушкар О.С. Профілактика ранніх та лікування пізніх променевих ушкоджень шкіри з використанням фотомагнітної та фотодинамічної терапії (клініко-експериментальне дослідження) - кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття доктора філософії за спеціальністю 222 «Медицина» – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2024. Дисертаційна робота присвячена дослідженню актуального наукового завдання у онкології – вивченню клінічної, метаболічної та антибактеріальної ефективності фотомагнітного та фотодинамічного впливу на місцеві променеві ушкодження шкіри з метою оптимізації лікувальної тактики онкологічних хворих Дисертаційна робота складається із двох частин. Перша частина – клінічні дослідження, в якій вивчається вплив фотомагнітної терапії на перебіг та ступінь вираженості рівня місцевих променевих ушкоджень шкіри (МПУ). Обстежено 26 хворих з гістологічно підтвердженим діагнозом рак грудної залози (РГЗ), яким була проведена радикальна мастектомія. Основна група (16 хворих) отримували лікування місцевих променевих ушкоджень шкіри за допомогою фотомагнітної терапії з метою профілактики розвитку місцевих променевих ушкоджень шкіри (еритема, дерматит, десквамація та ін.) під час післяопераційного променевого лікування. Пацієнтки основної групи щодня отримували аплікації фотомагнітних матриць з фотодіодами червоного (660 нм) кольору. Щільність дози фотовипромінювання складала 2 Дж/см2, час фотовпливу 15 хв. Обробку фотомагнітними матрицями проводили щодня паралельно з сеансами променевої терапії на зону дії іонізуючої радіації (ділянка післяопераційного рубця, над-, підключична та парастернальна ділянки). Оцінку шкірних проявів проводили за 5-бальною системою Національного Інституту Раку (США). Згідно з цією класифікацією МПУ розподіляється на п’ять ступенів тяжкості – від відсутності ознак змін на шкірі до некрозу. Група порівняння – 10 осіб – пацієнтки з РГЗ, які в період проведення ПТ отримували тільки стандартне лікування місцевих променевих ушкоджень шкіри (5 % розчин ДМСО, масляний розчин обліпихи, мазі солкосерил, актовегін та ін.). Всім хворим проведена післяопераційна променева терапія в режимі класичного фракціонування РОД 2 Гр по 20 фракцій (1 фракція на добу, 5 днів на тиждень) до СОД 40 Гр на над-, підключичну і парастернальну ділянки та післяопераційний рубець. Виявлено що у 60,8 % хворих, які отримували ФМТ, ознаки променевих реакцій шкіри (гіперемія, біль, лущення шкіри, мокнучі ділянки, ерозії, набряки), на відміну від групи порівняння, були відсутні. Це свідчить про збереження нормального метаболізму колагену шкіри. Показано, що проведення променевої терапії під «прикриттям» фотомагнітної дії збільшувало тривалість латентного періоду, появу перших ознак первинної еритеми на 3–5 діб, а також запобігала розвитку клінічних проявів променевих уражень шкіри до останніх сеансів променевої терапії. Проведено дослідження ефективності використання фотодіодів різного кольору, на підставі результатів розроблено метод фотодинамічної терапії з використанням червоних фотодіодів. Визначено, що фотомагнітна дія на шкіру хворих на РГЗ запобігала фібротизації і розвитку передумов для виникнення променевого фіброзу, а також запобігала розбалансуванню у різних ланках системи гемостазу. Друга частина дисертаційної роботи – експериментальне дослідження – присвячена розробці патогенетично обгрунтованого способу лікування пізніх променевих виразок шкіри у щурів. Експеримент проведено на 126 щурах. Основній дослідній групі була проведена фотодинамічна терапія (ФДТ), результати якої спостерігали на 3, 7, 14, 21, З0, 42 добу. Моделювання променевих виразок у щурів проводилося шляхом опромінення у дозі 85,0 Гр на рентгенівській установці Faxitron MultiRad 225. В експериментах на інтактних щурах вивчено особливості гістологічної характеристики шкіри, що доповнює наявні дані літератури. Досконально вивчені гістологічні показники будови променевої виразки на різних етапах її розвитку у вигляді лейкоцитарно-некротичного та демаркаційно-лейкоцитогрануляциторного валу. Встановлено очищення поверхні променевої виразки від гнійно-некротичної маси та патогенетичної флори під впливом ФДТ з послідовним заповненням порожнини сполучною тканиною, яка покривалась епітеліальним пластом з регенерацією придатків шкіри. Отже, отримані нові дані про дію фотомагнітної та фотодинамічної терапій на основні показників гомеостазу на системному рівні у вигляді нормалізації стану ПОЛ, активації антиоксидантних ферментів крові та активності обміну сполучної тканини, а також запобігання розбалансуванню у різних ланках системи гемостазу. Застосування цих методів лікування є перспективним напрямком в онкології, радіології та хірургії для вирішення проблеми довготривалих незагоюваних променевих виразок шкіри. Ключові слова: місцеві променеві ураження, фотодинамічна терапія, фотомагнітна терапія, фотодіоди, рак грудної залози, сполучна тканина. Дата реєстрації 2024-08-29 Додано в НРАТ 2024-09-16 Закрити