Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002932, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 31-07-2024 Статус Запланована Назва роботи Технологічні принципи відтворення втрат деревини у творах мистецтва початку XVIII – першої половини ХХ століть Здобувач Чорний Максим Сергійович, Керівник Рибчинський Олег Валерійович Опонент Урсу Наталія Олексіївна Опонент Косів Роксолана Романівна Рецензент Лукомський Юрій Володимирович Рецензент Стасюк Олена Степанівна Опис В першому розділі дисертації проведено аналіз дослідженості проблеми доповнення втрат в творах мистецтва з дерева в українських та закордонних публікаціях, а також проведено огляд джерельної бази для даного дослідження, проаналізовано українське та міжнародне законодавство в сфері охорони культурної, мистецької спадщини та музейної справи, з’ясовано історичні особливості традиційного використання деревини як основи для виготовлення творів мистецтва та архітектури. Історично деревина є одним з найбільш уживаних матеріалів для виготовлення творів образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, як скульптура, живопис на дерев’яній основі, меблі, архітектура та різноманітні декоративно-ужиткові речі, серед яких окреме місце займають твори церковного мистецтва – іконостаси, вівтарі та інше. В другому розділі розроблено авторську методику дослідження творів мистецтва з деревини, яка включає комплекс загальноприйнятих наукових методів пізнання: експеримент, спостереження, опис, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, пояснення, класифікація, систематизація та функціональний методи, а також специфічний комплекс методів, пов’язаних з натурними, лабораторними, історіографічними та мистецькими дослідженнями природи твору і його атрибуція. Окрім іншого, застосовано метод анонімного вибіркового опитування шляхом анкетування і SWOT-аналіз для перевірки одержаних результатів. Досліджуючи основні чинники ушкодження та руйнування творів мистецтва з деревини, з’ясовано ключову роль кліматичного, біологічного та антропогенного фактору руйнівного впливу. В третьому розділі розглядаються теоретичні й практичні аспекти проведення реставраційних заходів загалом і з доповненням втрат в творах з дерева зокрема. Розглянуто особливості підготовки творів мистецтва з дерева до проведення доповнень та реконструкцій втрачених деталей, сучасні реставраційні матеріали. Підібрано показову вибірку творів мистецтва з дерева і на їх прикладі розроблено та випробувано комплексну практичну реставраційну технологію доповнення втрат та проведення реконструкцій в творах мистецтва з дерева. Процес доповнення втрат деревини зазвичай складається з аргументації прийняття рішення про доцільність доповнення втрат дерева, вибору матеріалу для доповнення, підготовки поверхні, виготовлення та припасування реставраційної вставки і завершальної обробки реставраційної вставки. В четвертому розділі розглянуто етичні і технологічні принципи проведення доповнення втрат в творах мистецтва з дерева. В ньому подано результати вибіркового опитування львівського професійного осередку щодо технології та етики доповнення втрат в творах мистецтва з дерева, розроблено технологічні принципи доповнення втрат деревини в процесі реставрації, розглянуто можливість практичного застосування технологічних принципів ДОБА в процесі доповнення втрат деревини та проведено SWOT-аналіз застосування технологічних принципів ДОБА для доповнення втрат деревини у творах мистецтва. Ґрунтуючись на результатах практичного застосування методів, технологій і матеріалів, проведеного опитування, сучасних недоліках вітчизняної реставраційної науки, вимогах міжнародного і українського пам’яткоохоронного законодавства й високих стандартах професійної етики розроблено чотири всеохоплюючі технологічні принципи: 1 – принцип комплексного наукового і мінімально-інвазійного обґрунтування реставраційних заходів; 2 – принцип збереження автентичності і визначеності реставраційних доповнень; 3 – принцип універсальної безпеки; 4 – принцип процесуальності та документальної фіксації реставраційних заходів. Для зручного використовування запропоновано спеціальну абревіатуру – ДОБА (Документування, Обґрунтованість, Безпека, Автентичність). Після узагальнення та розробки технологічних принципів реставрації ДОБА постала необхідність мати алгоритм впровадження їх в прикладну практику та оцінювання проведених реставраційних робіт на відповідність та якість. Тому, розроблено спеціальну форму оцінювання реставрації, скорочено ФОР, яка покликана сприяти практичній реалізації технологічних принципів ДОБА. Провівши SWOT-аналіз перспектив реального функціонування технологічних принципів ДОБА через використання ФОР, з’ясовано, що при деяких ризиках її використання стане перспективним інструментом, що базується на принципах проведення реставрації творів мистецтва, які відповідають українському та міжнародному законодавству в сфері охорони культурної спадщини, етичних нормах проведення реставраційної практики, створених багаторічним досвідом вітчизняних та іноземних професіоналів. Дата реєстрації 2024-08-30 Додано в НРАТ 2024-08-30 Закрити