Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002939, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-09-2024 Статус Відмінена Назва роботи Підвищення ефективності газопроводів на основі вдосконалення методів їх обслуговування Здобувач Туровський Олександр Андрійович, Керівник Грудз Володимир Ярославович Опонент Стасюк Роман Богданович Опонент Дорошенко Ярослав Васильович Рецензент Тітлов Олександр Сергійович Рецензент Химко Ольга Мирославівна Опис Тривала експлуатація транзитної газотранспортної системи в умовах неповного завантаження передбачає часті зміни обсягів транспортування газу, що викликає необхідність в оперативному прогнозуванні стаціонарних режимів роботи системи. Для прогнозування поведінки системи транспорту газу в умовах зміни режимів експлуатації важливо оцінити стан трубопроводів і компресорних станцій з метою вибору оптимального режиму експлуатації. Така задача вимагає проведення детального обстеження елементів газотранспортної системи, що передбачає значні витрати часу. Тому актуальним питанням є створення спрощених методик оцінки гідравлічного стану газотранспортної системи і оперативного прогнозування стаціонарних режимів її експлуатації. Метою дисертаційної роботи є розробка заходів підвищення ефективності технічного обслуговування і ремонту лінійної частини магістральних газопроводів в умовах їх неповного завантаження за рахунок своєчасного виявлення і локалізації аварійних ситуацій, прийняття раціональних рішень в ході експлуатації. Розглядаються принципи визначення появи аварійного витоку газу з газопроводу і його лінійної координати в умовах неповного завантаження газотранспортної системи. Зауважимо, що в умовах нестабільного поступлення і відбору газу характерні нестаціонарні процеси в лінійній частині газопроводу, викликані збуреннями витрати газу, що виключає можливість діагностування аварійних витоків на основі коливання параметрів режиму в момент їх появи. Методи діагностування, що опираються на стаціонарні газодинамічні моделі, недосконалі за рахунок суттєвих похибок результату, викликаних нестаціонарністю процесу транспортування газу. Натомість методи, що базуються на нестаціонарних моделях, являються надто складними і вимагають великого обсягу вхідної інформації і тривалого часу реалізації, що також виключає можливість їх оперативного застосування. Тому, доцільно використовувати методи, що базуються на використанні нестаціонарних математичних моделей зі спрощеною системою їх реалізації. В якості таких пропонуються спрощені методи, що базуються на нестаціонарних моделях, не вимагають значного обсягу вхідних даних, і водночас видають задовільні для практики результати реалізації. Серед них: метод пониження порядку диференційних рівнянь імпульсу та нерозривності, що передбачає часткову заміну диференціальних операторів кінцевими приростами шуканих функцій, і метод врахування зміни лінійної швидкості руху газу в трубах, що вимагає вимірювання параметрів газового потоку по довжині газопроводу і в часі. Ці методи враховують нестаціонарність процесу транспортування газу газопроводами і є відносно простими в реалізації. Результати обчислювального експерименту показують, що точність і достовірність отриманих результатів задовільняють вимогам практики. В основу розробки структурної схеми системи технічного обслуговування і ремонту лінійної частини магістральних газопроводів покладено наступні принципи: - лінійна частина – це лінійно-протяжний, конструктивно однорідний об'єкт, що викликає необхідність розбивати його на відокремлені експлуатаційні ділянки; - у силу нерівномірного "старіння" і ряду інших факторів аварійність газопроводу на різних ділянках неоднакова, тобто є функцією координати; - топологія мережі газопроводів обумовлюють істотне розходження наслідків аварій, що виникають на тих чи інших ділянках; - трудомісткість робіт з технічного обслуговування і ремонту визначається не тільки діаметром газопроводу, але і гідрогеологічними і природно-кліматичними умовами; - властивість ремонтопридатності формується під впливом реалізованої системи ремонту. Обслуговування газопроводів здійснюється мережею ремонтно-експлуатаційних підрозділів, що можуть розміщатися в ряді заздалегідь обговорених точок. Для забезпечення можливості прорахунку всіх можливих варіантів (з метою вибору оптимального) використаний метод декомпозиції. Для кожного газопроводу системи формується свій набір можливих пунктів базування. Вирішення задачі "розміщення-прикріплення" для кожного газопроводу дозволяє встановити підрозділи, що здійснюють обслуговування декількох ділянок газопроводів системи. У рамках запропонованої моделі обслуговування зручно використати як критерій оптимальності та ефективності функціонування технічного обслуговування і ремонту – капітальні вкладення і поточні витрати. Показник цей певним чином залежить від ряду керованих і випадкових факторів, що визначають рівень безвідмовності і ремонтопридатності досліджуваної ділянки, найбільш істотні характеристики траси в заданих границях, виробничі можливості с Дата реєстрації 2024-08-30 Додано в НРАТ 2024-12-09 Закрити