Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002940, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 09-10-2024 Статус Захищена Назва роботи Діагностична і прогностична роль аденозинмонофосфат-активованої протеїнкінази та хемерину у хворих на цукровий діабет 2 типу у поєднанні з подагрою Здобувач Стоянова Юлія Дмитрівна, Керівник Журавльова Лариса Володимирівна Опонент Орленко Валерія Леонідівна Опонент Кондратюк Віталій Євгенович Рецензент Кравчун Нонна Олександрівна Рецензент Пасієшвілі Людмила Михайлівна Опис Дана дисертаційна робота присвячена визначенню клінічних особливостей перебігу цукрового діабету 2 типу (ЦД 2 типу) у поєднанні з подагричним артритом (ПА) із дослідженням змін ліпідного, вуглеводного, пуринового обмінів, з оцінкою рентгенологічних змін дрібних суглобів стоп серед пацієнтів із моноперебігом ПА та при поєднаній патології, а також із оцінкою вмісту у сироватці крові рівнів аденозинмонофосфат-активованої протеїнкінази (АМРК) та хемерину для пошуку нових маркерів інсулінорезистентності (ІР), прогнозування ризику розвитку ЦД 2 типу у хворих на ПА, відтворюючи мету дисертаційної роботи: оптимізація діагностики, прогнозування перебігу та лікування хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з ПА шляхом вивчення клінічного значення АМРК та хемерину. Клініко-лабораторне та інструментальне обстеження було виконано 100 тематичним хворим з ЦД 2 типу та ПА, серед яких – 70 пацієнтів мали поєднану патологію ЦД 2 типу та ПА, 30 пацієнтів мали ізольований ПА. Контрольну групу (КГ) складали 20 практично здорових осіб відповідного віку. В обох групах виявлено стійку гіперурикемію (515,7±91,59 та 496,4±77,61 мкмоль/л у 1-й та 2-й групах відповідно), а КГ характеризувалася нормоурикемією. При кореляційному аналізі виявлено зв’язки високої та середньої сили між рівнем урикемії та маркерами вуглеводного метаболізму та ІР. Констатовано достовірну різницю між рівнями показників ліпідограми (окрім ЛПВЩ) при порівнянні хворих на комбіновану патологію ЦД 2 типу та ПА, з моноперебігом ПА та представників КГ (р < 0,001). Також було виявлено, що серед показників ліпідограми, в усіх групах було виявлено зворотну кореляцію значення АМРК з рівнем ЛПНЩ (сильний для пацієнтів 1-ї групи та середньої сили у представників 2-ї групи та КГ). Іншим показником, з яким статистично достовірно корелювали рівні АМРК в усіх групах, був ЗХ. Констатовано наявність прямого кореляційного зв’язку рівнів ЛПНЩ та хемерину у 2-й групі та КГ, а також рівнів ЗХ з хемерином у пацієнтів з комбінацією ЦД 2 типу з ПА та зворотну кореляцію у інших групах (усі p<0,05). Найнижчі рівні AMPK отримані у пацієнтів 1 групи порівняно до 2 групи та групи контролю (p<0,001). Визначено більш високі рівні хемерину серед пацієнтів 1 групи та 2 групи відносно групи контролю (p<0,0001). При коморбідному поєднанні ЦД 2 типу та ПА були відзначені вірогідні кореляційні взаємозв’язки переважно середньої сили між показниками АМРК (зворотні), хемерину (прямі) та вуглеводного метаболізму серед обстежених хворих. Встановлено наявність прямого взаємозв’язку середньої сили урикемії з рівнем хемерину та сильного зворотного кореляційного зв’язку між рівнем сечової кислоти (СК) та АМРК у пацієнтів обох досліджуваних груп, а також прямий зв’язок середньої сили між показниками СК та інсуліну у пацієнтів з моноперебігом ПА. Виявлені кореляційні зв’язки між AMPK, хемерином та показниками вуглеводного, пуринового та ліпідного обмінів дозволяють стверджувати, що вищевказані маркери грають патогенетичну роль та мають діагностично-прогностичну значущість відносно виявлення інсулінорезистентності у хворих на подагричний артрит та оцінки ступеню важкості цукрового діабету 2 типу у пацієнтів із коморбідною патологією. Дата реєстрації 2024-08-30 Додано в НРАТ 2024-10-30 Закрити