Реєстраційний номер
0824U003060, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-10-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація діагностики та лікування уражень слинних залоз внаслідок терапії радіоактивним йодом
Здобувач
Макаренко Вікторія Андріївна,
Керівник Копчак Андрій Володимирович
Опонент Мочалов Юрій Олександрович
Опонент Локес Катерина Петрівна
Рецензент Астапенко Олена Олександрівна
Рецензент Любарець Світлана Федорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуальної проблеми ‒ вивчення впливу радіоактивного випромінювання на стан і функцію слинних залоз, порожнини рота, зубів та пародонта і розробка програми діагностики та лікування патології слинних залоз у пацієнтів, які перенесли терапію радіоактивним йодом з приводу папілярного раку щитоподібної залози.
На сьогоднішній день в світі відзначається тенденція до зростання числа
хворих з диференційованими формами раку щитоподібної залози. Захворюваність на високодиференційований тиреоїдний рак збільшується в усьому світі, а 5-річна безрецидивна виживаність становить понад 95 % за останні 20 років.
Частота її виникнення в різних країнах становить від 0,8-9,4 випадків на 100 тис. населення в рік у жінок та 0,6-2,6 на 100 тис. населення серед чоловіків. В Україні, ця цифра є більшою, особливо у осіб, які на момент аварії на ЧАЕС були в дитячому або підлітковому віці, що зокрема пов’язано з негативним впливом Чорнобильської катастрофи на здоров’я людини. Про це свідчить динаміка цього захворювання: якщо протягом 1986-1988 рр. вона становила 0,1 випадки на 100000 дітей України, то в 1990 р. вона збільшилася до 0,4 випадків на 100000 дитячого населення. Усі наступні роки захворюваність продовжувала збільшуватися і в 2012р. вона склала 6,1 випадки на 100000 дітей України. Не дивлячись на роки, що минули з часу аварії, актуальність даної проблеми зберігається. Автори зазначають, що наслідки радіаційного забруднення можуть позначатися протягом 50 років після променевої дії.
Відомо, що радіаційно-індуковані папілярні карциноми мають високий біологічний потенціал злоякісності, що обумовлює радикальний протокол їх лікування, який базується на виконанні тиреоїдектомії з диссекцією лімфатичних колекторів шиї та наступним проведенням аблативної терапії ізотопами I131 , що селективно накопичуються тиріоїдною тканиною, в тому
числі тканинами високодиференційованих папілярних карцином. Застосування радіойодтерапії є «золотим стандартом» в лікування цієї категорії хворих, що дозволяє досягти показника п’ятирічної виживаємості на рівні 98%. Удосконалення протоколів радіойодтерапії поряд із впровадженням нових хірургічних методик робить лікування виосокодиференційованих форм тиреоїдної карциноми досить прогнозованим і дозволяє відновити працездатність і повернути до нормального життя переважну більшість хворих. Це зумовлює підвищений інтерес до профілактики і усунення ятрогенних ускладнень і негативних побічних наслідків лікування, серед яких, одним із найбільш поширених, важких і здатних впливати на якість життя хворих є радіаційно індуковане ураження слинних залоз, що супроводжується ознаками гострого чи хронічного запального процесу із наступним розвитком дистрофії, фіброзу і прогресуючої функціональної недостатності слинних залоз.
Дата реєстрації
2024-09-06
Додано/оновлено в НРАТ
2024-09-06 / 2026-07-03
