Реєстраційний номер
0824U003063, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
05-11-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Обмеження права власності під час кримінального провадження: теорія та сучасна практика
Здобувач
Маркєлова Вікторія Миколаївна,
Керівник Грицюк Ігор Васильович
Опонент Кучинська Оксана Петрівна
Опонент Федченко Володимир Михайлович
Рецензент Омельчук Любов Василівна
Рецензент Лугіна Наталія Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний податковий університет
Опис
У дисертації на основі аналізу кримінального процесуального законодавства України та практики його застосування, наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених, узагальнення емпіричних даних комплексно досліджено сутність та правове підґрунтя щодо можливості та допустимості обмеження права власності в кримінальному провадженні, виокремлено критерії обмеження права власності, мету, підстави та умови такого обмеження.
Акцентовано увагу на правовій визначеності права власності, нових підходах щодо структури права власності, прав власника, видів майна. Доведено, що право власності відображається та регулюється не лише в національному законодавстві, а й у міжнародних нормативно-правових актах, практиці Європейського суду з прав людини. Наголошено, що в кримінальному провадженні досліджуване право визначено як засада недоторканності права власності. Запропоновано комплексне визначення поняття недоторканності права власності в кримінальному провадженні. Акцентовано увагу на співвідношенні засад недоторканності права власності та недоторканності житла чи іншого володіння особи. Проаналізовано правове підґрунтя можливості та допустимості обмеження права власності. Запропоновано авторське визначення поняття обмеження права власності під час кримінального провадження.
Досліджено питання щодо впливу воєнного стану в державі на корегування питань щодо процесуального механізму обмеження права власності в кримінальному провадженні. Виокремлено та систематизовано коло суб’єктів, які відповідно до закону зобов’язані забезпечувати право власності й водночас мають право на його обмеження, а також суб’єктів, право власності яких може бути обмежено при застосуванні чи під час проведення процесуальних дій.
Досліджено особливості позбавлення права власності в кримінальному провадженні. Наголошено, що позбавлення особи майна є найбільш суттєвим втручанням у право на мирне володіння своїм майном, передбачає таке правове положення, за якого власника примусово позбавляють у сукупності всіх правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження майном. Проаналізовано практику Європейського суду з прав людини щодо можливості позбавлення особи майна в кримінальному провадженні.
З урахуванням запровадженого в державі особливого правового режиму проаналізовано різноманітні спеціальні економічні заходи, пов’язані з примусовим відчуженням або вилученням майна, об’єктів права власності, правове підґрунтя такого вилучення чи примусового відчуження. Зроблено висновок, що саме в кримінальному провадженні визначено найбільш сталий, поширений та випробовуваний механізм позбавлення права власності, яким є конфіскація або спеціальна конфіскація всього або частини майна, яке є власністю засудженого або третіх осіб, на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому законом.
Виокремлено етапи конфіскаційної процедури в кримінальному провадженні. Проаналізовано механізм застосування спеціальної конфіскації, який передбачає спеціальні методи й порядок правового регулювання, що зумовлені відповідними особливостями як кримінального, так й кримінального процесуального законодавства. Акцентовано увагу на кардинальних відмінностях конфіскації та спеціальної конфіскації щодо майна, яке може бути вилучено у власність держави; підстав та умов їх застосування; суб’єктів, до яких вони застосовуються; наслідків застосування цих заходів.
Виокремлено слідчі (розшукові) дії, під час провадження чи застосування яких найбільше обмежується право власності. Визначено їх нормативні особливості, підстави, мету, умови обмеження права власності. Акцентовано увагу на конкретній моделі поведінки владних суб’єктів під час проведення відповідних процесуальних дій. Досліджено процесуальний механізм організації та проведення обшуку та огляду, виокремлено гарантії дотримання прав власника майна під час їх проведення. Здійснено систематизацію речей, які можуть бути вилучені під час обшуку. Проаналізовано їх статус у кримінальному провадженні. Доведено, що норми КПК України не мають чіткої правової регламентації статусу вилучених речей під час обшуку, що призводить до безпідставного обмеження права власності. Виокремлено алгоритм дій слідчого та прокурора щодо вилученого майна і подальшого визначення його правового статусу. Акцентовано увагу на випадках безпідставного порушення права власності, що досить часто відбувається на практиці під час проведення обшуку.
Дата реєстрації
2024-09-06
Додано/оновлено в НРАТ
2024-10-16 / 2026-07-01
