Реєстраційний номер
0824U003069, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
20-09-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Розслідування злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
Здобувач
Кривопуск Олександр Григорович,
Керівник Павлова Наталя Валеріївна
Опонент Мельник Оксана Вікторівна
Опонент Сокуренко Валерій Васильович
Рецензент Єфімов Микола Миколайович
Рецензент Плетенець Віктор Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний університет внутрішніх справ
Опис
У дисертації вперше на монографічному рівні комплексно досліджено особливості розслідування злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.
Наголошено, що система захисту прав дітей та осіб, які потребують опіки чи піклування, спирається на розгалужену мережу нормативно-правових актів, що охоплюють як національне, так і міжнародне законодавство.
Досліджено ключові положення основних нормативно-правових актів, які покликані забезпечити захист прав дітей та осіб, щодо яких встановлена опіка чи піклування, порушення норм яких утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України.
Встановлено, що серед основних факторів, які призводять до збільшення кількості злочинів, передбачених ст. 166 КК України, та уникнення відповідальності, є неврегульованість на законодавчому рівні обов’язкової ознаки «злісність», що виражається у суб’єктивному її тлумаченні. КК України не конкретизує поняття «тяжкий наслідок» в контексті злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною або особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування. Аргументовано, що законодавче регулювання значною мірою впливає на елементи криміналістичної характеристики.
Обґрунтовано, що ознаками вчинення злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною або особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, є часткова часова невизначеність та тривалість діянь, які утворюють склад злочину (79 % цих злочинів є тривалими). Встановлено, що більшість злочинів (43,75 %) вчиняється влітку. На осінній період припадає 25 %, однак весною вчиняється 18,75 % злочинів. Найменша кількість злочинів вчиняється взимку – 12,50 %. З’ясовано, що 36 % злочинів вчиняються в денну пору доби.
Встановлено, що більшість фактів вчинення злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною або особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, фіксується правоохоронцями в південно-східних регіонах країни, зокрема в Одеській (23 %) та Дніпропетровській (20,75 %) областях. З’ясовано, що місцем вчинення 68 % злочинів є міста (села, селища) з кількістю населення до 100 000 осіб. Тяжкі наслідки у 87 % злочинів спричиняються за місцем постійного проживання потерпілого. Місцем настання тяжких наслідків у 13 % проваджень було встановлено інші місця загального користування.
Розкрито основні умови, під впливом яких вчиняються злочини, кваліфіковані за ст. 166 КК України, до яких віднесено соціальне оточення; особливості виховання злочинця; матеріальне становище сім’ї; психологічні стани та поведінка, які передували вчиненню злочину; ціннісні орієнтири родини (членство в релігійних організаціях, вживання наркотиків або алкоголю, заперечення ролі та методів сучасної медицини); високий рівень латентності; недосконалість законодавства; неналежний контроль сімей, які перебувають на обліку соціальних служб; неналежне реагування правоохоронних органів на повідомлення щодо вчинення злочинів; дія особливих правових режимів (воєнного стану, пандемії тощо).
Встановлено кореляційні зв’язки способу вчинення злочину із обстановкою та умовами, за яких відбувся злочин.
Дата реєстрації
2024-09-06
Додано/оновлено в НРАТ
2024-09-06 / 2026-07-01
